Browsing by Author "Мірошниченко, Ірина Григорівна"

Now showing 1 - 29 of 29

Види стислих текстів сучасних українських мас-медіа за функційно-прагматичним призначенням
(Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2019) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: Анотація. Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної медіалінгвістики – прагматиці стислих медіатекстів і їх функційним видам. Стислі тексти мас-медіа значно поширилися завдяки своїм прагматичним характеристикам: коротшому формату, інформаційній щільності, атрактивності для споживача. Проблематика стислих текстів мас-медіа та їх функції ще не були у фокусі ретельних досліджень в українському мовознавстві. Медіатексти за своїм функційно-прагматичним призначенням розглядаються як носії дистинктивних ознак мас-медійного дискурсу. У перебігу дослідження відповідно до сучасних класифікацій для стислих видів медіатекстів було виокремлено такі основні функції: інформаційну, комунікативну, евристичну, аксіологічну, онтологічну, семантичну, розважальну. Дослідження засвідчило побутування двох видів стислих мас-медійних текстів: власне медійних, що набором своїх прагматичних функцій повністю відповідають основним завданням мас-медіа в суспільстві, та медіасервісних, спрямованих на структурування медійного простору та зручність споживачів інформації. Їм властивий відмінний набір функцій у медіаконтенті: забезпечення зручності реципієнтів інформації, створення дружнього інформаційного простору, скорочення часу на орієнтування на сторінках видання або у програмі телепередачі. Тому вони виконують функції, продиктовані власною прагматикою, а саме: номінативно-репрезентативну, функцію акцентуації, навігаційну, локаційну. Спираючись на ці специфічні особливості, запропоновано ввести у лінгвістичний узус термін «медіасервісний текст», тобто мас-медійний текст зі згорненою (стислою) структурою, створений для організації медійного континууму, зручності сприймання останнього споживачами інформації, атрактивності подачі матеріалу. Жанрові різновиди медіасервісних текстів було розподілено на групи відповідно до виконуваних прагматичних функцій: 1) номінативно-репрезентативні (текст-візитівка, назви рубрик, сторінок, імена ведучих тощо); 2) акцентуаційні (цитата, ключова ідея тощо); 3) навігаційні (зміст, новинна стрічка, вказівка на рух або час); 4) локаційні (текст-хронотоп).
Графічні засоби побудови стислого тексту в українському медіадискурсі
(Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2017) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті аналізуються види графічних засобів, використовуваних в українському мас-медійному дискурсі, їхній прагматичний та семантичний потенціал у різних медіажанрах, роль у формальній та інформаційній структурах стислого тексту. Повний текст.
Графічні засоби побудови стислого тексту в українському медіадискурсі (препринт)
(Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2017) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті аналізуються види графічних засобів, використовуваних в українському мас-медійному дискурсі, їхній прагматичний та семантичний потенціал у різних медіажанрах, роль у формальній та інформаційній структурах стислого тексту.
Жанр інфографіки в мас-медійному дискурсі як стислий мультимодальний текст
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2017) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджено особливості інфографіки в мас-медійному дискурсі та здійснено аналіз її специфічних характеристик, які вказують на належність цього жанру до категорії стислих текстів, у яких інформаційно насичене й поширене за змістом повідомлення закладається в коротку формальну структуру. Досягти такого ефекту допомагають сучасні зображувально-графічні технології та засоби компресії на всіх мовних рівнях. Переваги інфографіки як стислого тексту в мас-медіа полягають у візуальності, естетичній привабливості та взаємодії різних модусів представлення інформації (мультимодальності), що збагачує візуальний ефект та впливає на сприймання твору. Доведено, що цей жанр є прагматично раціональним та запитаним серед реципієнтів медійного континууму.
Жанр інфографіки в мас-медійному дискурсі як стислий мультимодальний текст (препринт)
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2017) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджено особливості інфографіки в мас-медійному дискурсі та здійснено аналіз її специфічних характеристик, які вказують на належність цього жанру до категорії стислих текстів, у яких інформаційно насичене й поширене за змістом повідомлення закладається в коротку формальну структуру. Досягти такого ефекту допомагають сучасні зображувально-графічні технології та засоби компресії на всіх мовних рівнях. Переваги інфографіки як стислого тексту в мас-медіа полягають у візуальності, естетичній привабливості та взаємодії різних модусів представлення інформації (мультимодальності), що збагачує візуальний ефект та впливає на сприймання твору. Доведено, що цей жанр є прагматично раціональним та запитаним серед реципієнтів медійного континууму.
Лексико-граматичні засоби створення стислого тексту (на матеріалі українських мас-медіа)
(КДПУ ім. В. Винниченка, Кіровоград, 2014) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті розглянуто лексико-граматичні засоби лінгвістичної компресії (стиснення тексту) на матеріалі текстів українських мас-медіа.
Лексико-граматичні засоби створення стислого тексту (на матеріалі українських мас-медіа) (препринт)
(КДПУ ім. В. Винниченка, Кіровоград, 2014) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті розглянуто лексико-граматичні засоби лінгвістичної компресії (стиснення тексту) на матеріалі текстів українських мас-медіа.
Лінгвопрагматичні особливості абревіатур у стислих текстах українського мас-медійного дискурсу (препринт)
(Науково-інформаційний центр «Знання», Харків, 2015) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджуються лінгвопрагматичні особливості абревіатур як одного з активних лексичних засобів творення стислого тексту в українських мас-медіа: проаналізовано компресивний потенціал різних видів абревіатів та їхній вплив на структурно-формальний вигляд мас-медійного тексту. Вживання абревіатур надає високого ступеня стисненню інформації на одиницю площі тексту, але використання вузькоспеціалізованих абревіатур, на відміну від широко вживаних та загальновідомих, зменшує швидкість сприйняття тексту.
Мовна компресія як чинник функціонування стислого тексту
(Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпропетровськ, 2016) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: Стаття присвячена аналізові мовної компресії як чинника функціонування стислих текстів, а саме: дослідженню рівнів та засобів компресії повідомлення та їхнього впливу на видовий тип стислого тексту. У стислі текстах використовують компресію на всіх рівнях – графемному, морфологічному, синтаксичному, лексичному, синтактико-лексичному, семантичному, стилістичному. Багатство використаних рівнів і засобів конденсації змісту і форми та дотримання мовних норм або відхилення від них визначають тип стислого тексту за ступенем мовної компресії – нормовано стислий текст або форсовано стислий текст.
Мовна компресія як чинник функціонування стислого тексту (препринт)
(Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпропетровськ, 2016) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: Стаття присвячена аналізові мовної компресії як чинника функціонування стислих текстів, а саме: дослідженню рівнів та засобів компресії повідомлення та їхнього впливу на видовий тип стислого тексту. У стислі текстах використовують компресію на всіх рівнях – графемному, морфологічному, синтаксичному, лексичному, синтактико-лексичному, семантичному, стилістичному. Багатство використаних рівнів і засобів конденсації змісту і форми та дотримання мовних норм або відхилення від них визначають тип стислого тексту за ступенем мовної компресії – нормовано стислий текст або форсовано стислий текст.
Мовна особистість жінки – лідерки у романі В. Шкляра «Маруся»: мовні та комунікативні засоби репрезентації лідерства
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2026) Шуліченко, Тетяна Сергіївна; Мірошниченко, Ірина Григорівна
UKR: Статтю присвячено дослідженню лінгвальних і комунікативних засобів актуалізації мовної особистості персонажа. Проаналізовано сучасні підходи до вивчення художнього тексту крізь призму антропоцентризму. Текст розглянуто як акт комунікації між автором, читачем і персонажем, де персонаж, користуючись різними комунікативними тактиками і стратегіями, має безпосередній вплив на читача. Переконані, що від успіху цього діалогу залежить популярність того чи того твору, оскільки сучасний читач не орієнтований на довгі описи, роздуми, філософські відступи, а взорований на динаміку сюжету, ідентифікацію себе з тими чи тими персонажами. Це спонукає авторів мінімізувати усе, що сповільнює динаміку твору, зумовлюючи докладну розробку мовної особистості персонажа. Саме так конструює бестселери сучасний український письменник В. Шкляр. Події в них доповнюються великою кількістю діалогів і полілогів, тобто репрезентуються через зовнішнє мовлення персонажів. Внутрішнє мовлення використано для екскурсів у минуле, але обережно, щоб не зменшити інтерес читача до основних подій. Унаслідок цього вважаємо мовну особистість персонажа актуальним об’єктом дослідження для сучасних лінгвістичних студій, оскільки видається логічним, що за застосування нових підходів до створення й аналізу художнього тексту мовні особистості персонажів мають бути проаналізовані з урахуванням сучасних тенденцій. Персонаж художнього тексту у вітчизняному мовознавстві став предметом наукових розвідок пізніше, ніж автор, проте є не менш затребуваним, особливо під час аналізу історичних творів, якими славиться В. Шкляр. Конструювання мовної особистості персонажа в історичному романі вимагає від автора, не відходячи від історичних реалій, створити сучасний образ, уможлививши його діалог з читачем. Вважаємо мовну особистість Олександри Соколовської у творі В. Шкляра «Маруся» одним із найбагатогранніших мовних особистостей персонажа, оскільки вона постає як лідерка, новаторка, яскрава представниця свого народу, його традицій, а також як молода дівчина зі складною долею. Усе це робить мовну особистість цього персонажа цікавим об’єктом дослідження, оскільки використані нею комунікативні тактики й стратегії були завжди успішними та допомогли їй не лише здобути лідерство, а й утримати його.
Особливості стислих текстів в українськомовному мас-медійному дискурсі (препринт)
(Lublin, Poland, 2017) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті аналізуються стислі тексти українського мас-медійного дискурсу: їхня прагматична цінність, медійні характеристики, лінгвістичні особливості. Відповідно до результатів дослідження, стислим текстам мас-медійного дискурсу притаманний широкий спектр застосування ненормативних засобів мовної компресії та відхилення від лінгвістичної норми, що диктується різними функційними завданнями та лінгвістичними факторами.
Порушення мовних норм як засіб стиснення структури та змісту медіатексту
(Херсонський державний університет, Херсон, 2018) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: Стаття представляє новий підхід до аналізу порушення мовних норм у медіатекстах, а саме: розглядає особливості їх свідомого вживання як прагматичного текстотворчого засобу. У дослідженні зроблено спробу виокремити види таких порушень в українських ЗМІ, а також визначити їхню прагматичну значущість у стисненні формальної структури та змісту медіатексту.
Прагматичні особливості стилістичних фігур у стислих текстах українського мас-медійного дискурсу
(Ужгородський національний університет, Ужгород, 2020) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджено одне з питань актуальної проблеми прагматики медіатексту – згорнення його формальної структури та ущільнення інформаційного плану без втрати повідомлюваної інформації, що реалізується на засадах закону мовної економії. У мас-медійному дискурсі стиснення тексту відбувається за допомогою різноманітних засобів: синтаксичних, морфологічних, лексичних, семантичних, графічних, стилістичних. Дослідження об’єднало в собі аналіз стислих медіатекстів і вивчення у них стилістичних фігур із метою з’ясування прагматичних функцій останніх. За результатами цієї розвідки, у стислих мас-медійних текстах активно використовуються такі стилістичні фігури, як інверсія, алюзія, антитеза, градація, риторичне запитання, зевгма. Загальновизнаними функціями для цих фігур є експресивізація висловлення, його увиразнення, привернення уваги читача. Проаналізовано важливі прагматичні функції стилістичних фігур у стислих медіатекстах, а саме: функцію конденсації інформації та скорочення кількісної структури текстового повідомлення. Інверсований порядок слів у реченні дає змогу зробити акцент у повідомленні без залучення додаткових лексичних компонентів. Алюзія розширює зміст завдяки смисловим асоціаціям, які привносяться з тексту-джерела. У стислих медіатекстах зафіксовано алюзії з біблійних, літературних, народних, кінематографічних, пісенних, суспільно-політичних, історичних джерел. Антитеза об’єднує протилежні явища та поняття, викликаючи фонові знання та створюючи картину, насичену новими значеннями, що висновуються з наведених. Градація нарощує напругу, а риторичне запитання спонукає читача до активної ментальної співучасті в піднятій проблемі, залучає асоціації, які розширюють семантичний план повідомлення. Зевгма безпосередньо скорочує кількісний план повідомлення, об’єднуючи нетотожні члени речення або частини складного речення без залучення нормативно необхідних компонентів, з порушенням логічних зв’язків. Доведено, що стилістичні фігури сприяють семантичній конденсації медіатексту та скороченню його формальної структури.
Пресупозиції та імплікатури як засоби стиснення тексту в українському мас-медійному дискурсі
(Дніпропетровський національний університет, 2015) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: Досліджено проблему імпліцитності у стислих текстах українського мас-медійного дискурсу, а саме проаналізовано пресупозиції та імплікатури у ролі семантичних компресорів прихованого змісту: суть таких явищ, їх функціонування і роль у конденсації. З’ясовано, що важливою властивістю будь-якого повідомлення ЗМІ є існування за формальною структурою прихованої, тобто імліцитної, вербально не вираженої, інформації. Способом існування такої інформації, поряд з іншими, є пресупозиції та імплікатури, значення яких виводиться на основі експліцитно виражених компонентів висловлювання, а також на основі попереднього досвіду і знань.
Пресупозиції та імплікатури як засоби стиснення тексту в українському мас-медійному дискурсі (препринт)
(Дніпропетровський національний університет, 2015) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: Досліджено проблему імпліцитності у стислих текстах українського мас-медійного дискурсу, а саме проаналізовано пресупозиції та імплікатури у ролі семантичних компресорів прихованого змісту: суть таких явищ, їх функціонування і роль у конденсації. З’ясовано, що важливою властивістю будь-якого повідомлення ЗМІ є існування за формальною структурою прихованої, тобто імліцитної, вербально не вираженої, інформації. Способом існування такої інформації, поряд з іншими, є пресупозиції та імплікатури, значення яких виводиться на основі експліцитно виражених компонентів висловлювання, а також на основі попереднього досвіду і знань.
Репрезентація провідних моделей маскулінності у філософській спадщині Григорія Сковороди (препринт)
(Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2017) Купцова, Тетяна Анатоліївна; Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: Досліджено, що формування провідних національних маскулінних моделей в епоху розвитку гуманістичної традиції в українській філософії доби Бароко засновано на двох типологіях чоловічого: образу духовного чоловіка, який знаходиться у вічних пошуках осягнення істини, для якого моральний фактор переважає над матеріальним і образу чоловіка-бунтівника,цінності якого пов’язані також зі свободою, протистоянням та постійною боротьбою за волю. Носіям культури цієї доби притаманні такі риси як кардіоцентричність, індивідуалізм, щирість, прагнення до духовного усамітнення, демократизм, розуміння нікчемності земного блага.
Рухомий рядок на телеекрані: комунікативне завдання – структура – синтаксис
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2025) Мірошниченко, Ірина Григорівна; Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UKR: У статті досліджено комунікативні, структурні та синтаксичні особливості рухомого рядка на телеекрані як відносно нового жанру масмедійного дискурсу. Наукова новизна роботи зумовлена зрослим впливом масмедій на суспільну думку та необхідністю вивчення лінгвістичних аспектів писемної реалізації телемовлення. Проведений аналіз останніх наукових праць засвідчив недостатню увагу до цього явища в сучасній лінгвістиці. Метою статті є визначення комунікативного призначення, текстової організації та синтаксичних конструкцій, використовуваних у текстах рухомих рядків. Під час дослідження встановлено, що рухомий рядок має чітко виражене інформаційне завдання – лаконічно передавати важливі новини, доповнюючи основний новинний контент телепрограми. Крім того, він сприяє підтримці громадської обізнаності та виконує функцію оперативного інформування. Структурна організація цього жанру підпорядкована жорстким обмеженням екранного простору та часу демонстрації, що зумовлює використання коротких, максимально інформативних висловлень.Аналіз синтаксичних конструкцій виявив, що в текстах рухомих рядків переважають прості поширені двоскладні та односкладні речення, часто ускладнені однорідними членами для передачі декількох фактів в одному повідомленні. Крім згаданих, використовують складнопідрядні, безсполучникові речення та конструкції з різними видами зв’язку. Водночас інформаційна структура рухомого рядка є урізаною порівняно з текстом традиційної журналістської новини, оскільки вона спрямована на передачу суттєвих фактів без їхнього детального пояснення.Стаття розкриває особливості функціювання рухомого рядка на телебаченні та підкреслює його значущість у сучасному масмедійному просторі. Дослідження може стати основою для подальшого вивчення жанрових і прагматичних характеристик цього виду тексту в межах медіалінгвістики.
Синтаксичні засоби створення стислого тексту (на матеріалі українських мас-медіа)
(Національний університет Острозька академія, Острог, 2015) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті розглянуто синтаксичні засоби лінгвістичної компресії (стиснення тексту) на матеріалі текстів українських мас-медіа.
Синтаксичні засоби створення стислого тексту (на матеріалі українських мас-медіа) (препринт)
(Національний університет Острозька академія, Острог, 2015) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті розглянуто синтаксичні засоби лінгвістичної компресії (стиснення тексту) на матеріалі текстів українських мас-медіа.
Стислий текст у мас-медійному дискурсі україномовного сегменту інтернет-мережі
(Національний університет "Острозька академія", Острог, 2019) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджуються лінгвістичні характеристики стислих медіатекстів україномовного сегменту Інтернет-мережі: жанрова репрезентація, прагматична атрактивність для читачів, специфічні засоби конденсації інформації та скорочення кількісного обсягу. Дослідження виявило в стислих мережевих текстах як загальновживані засоби стиснення (синтаксичні, граматичні, лексичні, семантичні, стилістичні, графічні), так і специфічні, властиві електронним засобам поширення інформації: гіпертекстуальність, розчленованість тексту, мультимодальність, інтерактивність.
Стислі тексти українських мас-медіа у функціонально — жанровому аспекті (препринт)
(Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, Кіровоград, 2016) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті аналізуються і узагальнюються функціонально-жанрові та стилістичні особливості стислих текстів українського мас-медійного дискурсу. Серед жанрової палітри вітчизняних ЗМІ до стислих текстів відносяться такі видові типи, як замітка, звіт, заголовок, прогноз погоди, хроніка, дайджест, підпис до фото, заголовок, програми (телебачення, кіно, театр і т. д.), рецензія, коментар, кореспонденція, анекдот та ін. Основними жанровими характеристиками стислих текстів у мас-медіа виступають високий рівень стиснення об’єму тексту та конденсаціїї повідомлюваної інформації.
Сучасні підходи до типології мас-медійного дискурсу (препринт)
(Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, 2016) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: Стаття репрезентує спробу аналізу та систематизації існуючих у лінгвістиці типологій мас-медійного дискурсу та підходів, на яких вони побудовані. Функційні особливості та складна структура цього виду дискурсу спричинили існування різних його класифікацій у сучасному мовознавстві. Учені типологізують його за каналами передачі інформації, за прагматичними та стильовими характеристиками, за соціокультурною направленістю, за стратегіями пред’явлення інформації, за жанровою специфікою, за соціальними категоріями.
Тропи як засоби лаконічності та виразності в стислих текстах українських мас-медіа
(Херсонський державний університет, Херсон, 2018) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті піднято лінгвістичну проблему прагматики тексту, зокрема, згорнення його обсягу без втрати повідомлюваної інформації, з її максимальною конденсацією, та реалізовано спробу проаналізувати роль тропів як засобів лаконізації семантично-формальної структури та змісту стислих текстів українського мас-медійного дискурсу. Розглянуто компресивний потенціал тропів та їхні функції стосовно ущільнення інформації.
Упровадження інноваційних підходів у формуванні іншомовної компетентності студентів технічного профілю
(Херсонський державний університет, Херсон, 2016) Купцова, Тетяна Анатоліївна; Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджується проблема запровадження інноваційних методів навчання іноземним мовам у ВНЗ технічного профілю з метою забезпечення умов для формування професійно орієнтованої комунікативної компетентності в рамках діяльнісного підходу до навчання.
Упровадження інноваційних підходів у формуванні іншомовної компетентності студентів технічного профілю (препринт)
(Херсонський державний університет, Херсон, 2016) Купцова, Тетяна Анатоліївна; Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджується проблема запровадження інноваційних методів навчання іноземним мовам у ВНЗ технічного профілю з метою забезпечення умов для формування професійно орієнтованої комунікативної компетентності в рамках діяльнісного підходу до навчання.
Фразеологічні одиниці як засоби компресії стислого мас-медійного українського тексту (препринт)
(Національний університет «Острозька академія», Острог, 2015) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджується проблема конденсації інформації у стислому мас-медійному українському тексті, а саме: з’ясовується роль фразеологічних одиниць у компресії повідомлюваного. На матеріалі стислих текстів проаналізовано компресуючий потенціал фразеологізмів та здійснено спробу їх класифікації як засобів стиснення тексту. Доводиться, що не всі ідіоми мають високий потенціал для компресії мас-медійного повідомлення, а найвищим потенціалом володіють модифіковані фразеологізми.
Фразеологічні одиниці як засоби компресії стислого мас-медійного українського тексту
(Національний університет «Острозька академія», Острог, 2015) Мірошниченко, Ірина Григорівна
UK: У статті досліджується проблема конденсації інформації у стислому мас-медійному українському тексті, а саме: з’ясовується роль фразеологічних одиниць у компресії повідомлюваного. На матеріалі стислих текстів проаналізовано компресуючий потенціал фразеологізмів та здійснено спробу їх класифікації як засобів стиснення тексту. Доводиться, що не всі ідіоми мають високий потенціал для компресії мас-медійного повідомлення, а найвищим потенціалом володіють модифіковані фразеологізми.
Іноземна мова (англійська мова). Англійська для інженерів-залізничників
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Мірошниченко, Ірина Григорівна; Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UKR: Навчальний посібник призначений для студентів технічних спеціальностей залізничної галузі закладів вищої освіти та спрямований на формування у них професійно-орієнтованої іншомовної комунікативної компетенції. Він охоплює тексти на фахову тематику, містить вправи на формування спеціалізованого термінологічного запасу, розвиток навичок усного та писемного мовлення. Видання може бути використане для навчання та самостійної роботи студентів залізничних спеціальностей, а також буде корисним усім, хто прагне вивчати та удосконалювати уміння та навики у професійній комунікації на залізничну тематику. Бібліогр. 12 назв.