Browsing by Author "Пащенко, Олександр Анатолійович"

Now showing 1 - 10 of 10

Використання АІ у технічній творчості: економічні аспекти
(ГО «Європейська наукова платформа»; НУ «Інститут науково-технічної інтеграції та співпраці», Вінниця, 2025) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Пащенко, Олександр Анатолійович; Хоменко, Володимир Львович
UKR: Стаття присвячена аналізу економічних аспектів використання штучного інтелекту у технічній творчості. Розглянуто особливості права sui generis, зокрема його відмінність від традиційного авторського права, суб’єктів права (автори програм, спадкоємці, ліцензіати), відсутність особистих немайнових прав і 25-річний строк захисту. Проведено аналіз економічних вигод від використання штучного інтелекту, які включають зниження витрат на розробку технічних рішень на 20–30%, розширення доступу до інновацій для малих і середніх підприємств та створення нових ринків вартістю до 1,2 трлн дол. США до 2030 р. Виділено економічні ризики, що супроводжують використання штучного інтелекту у технічній творчості. До них віднесені: - втрата до 26% робочих місць у технічних галузях; - проблеми визначення власності та витрати на судовий захист (10–50 тис. дол. США за справу). Наголошено на необхідності балансу між інноваціями та захистом інтелектуальної власності, що сприятиме економічному зростанню та сталому курсу на євроінтеграцію.
Зарубіжний досвід економіко-правового забезпечення АІ-творчості
(ГО «Європейська наукова платформа», Винниця, 2025) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Пащенко, Олександр Анатолійович; Хоменко, Володимир Львович
UKR: Стаття присвячена дослідженню окремих економіко-правових запитів АІ-творчості, зарубіжного досвіду та механізмів міжнародних АІ-стандартів. Виокремлено основні законодавчі та підзаконні акти АІ- та ІР-законодавства України, а також зарубіжні акти, що спрямовані на регулювання відносин АІ-творчості (ЄС, Китай, США, Велика Британія). Встановлено, що Україна має прогресивне законодавство, зокрема, запровадження права sui generis, але потребує його вдосконалення для гармонізації з міжнародними стандартами та забезпечення практичної реалізації. Проведено огляд сучасних правових (1) та економічних (2) викликів, що супроводжують АІ-розвиток в Україні, який дозволив систематизувати їх у такому вигляді: 1) директивний пріоритет авторства людини; прийнятний творчий внесок людини; розкриття інформації та відстоювання авторства; порушення авторських прав; відповідальність за згенерований контент; відсутність АІ-правосуб'єктності; статус суб'єктів авторського права; правовий статус АІ-творів; зміни в АІ- та ІР-законодавстві; право sui generis; 2) економічна ефективність та обсяг продукції; АІ- та ІР-менеджмент та ліцензування; концентрація ринку; нові ланцюги створення вартості; адаптація державної політики; економіка авторського права; зміна бізнес-моделей; вплив на ринок праці; інвестиції та інновації.
Міжнародні АІ-стандарти: перспективи для України
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Пащенко, Олександр Анатолійович
UKR: Стаття присвячена аналізу значення міжнародних стандартів штучного інтелекту (АІ) для України в контексті її цифрової трансформації та інтеграції в глобальну економіку. Розглядається процес прийняття стандартів ISO/IEC, зокрема ISO/IEC 22989:2022, ISO/IEC 42001:2023, ISO/IEC 23894:2023, ISO/IEC TR 24029-1:2021, ISO/IEC 24029-2:2023, ISO/IEC TR 24027:2021 та ISO/IEC 23053:2022, як національних через національний орган стандартизації ДП «УкрНДНЦ». Ці стандарти охоплюють АІ-термінологію, управління АІ-системами, оцінку ризиків, стійкість нейронних мереж і зменшення упередженості, сприяючи створенню безпечних, етичних і якісних АІ-технологій. В Україні, де ІТ-сектор є одним із лідерів у Східній Європі, впровадження стандартів може підвищити конкурентоспроможність, залучити інвестиції та полегшити співпрацю з ЄС і NATO, особливо в оборонній сфері, де АІ активно використовується, наприклад, в безпілотниках. В статті аналізуються переваги стандартизації, такі як підвищення якості АІ-систем, забезпечення етичного розвитку та довіри до технологій, а також спрощення міжнародної співпраці. Водночас наголошується на викликах, зокрема браку ресурсів, фахівців і необхідності гармонізації з національним законодавством. Наведено приклади українських компаній, таких як Lemberg Solutions, яка має сертифікат ISO/IEC 27001:2013 і відповідає основним міжнародним стандартам безпеки даних, а також досвід країн ЄС, де стандарти, як ISO/IEC 42001, інтегруються для відповідності Акту про АІ. У висновку пропонуються рекомендації для державних органів (інвестиції в навчання та інфраструктуру), бізнесу (адаптація стандартів для конкурентоспроможності) та наукової спільноти (дослідження етичних аспектів АІ). Україна має потенціал стати регіональним лідером у стандартизації АІ, що сприятиме економічному зростанню, технологічній незалежності та післявоєнній відбудові. В статті наводяться рекомендації для впровадження АІ-стандартів в Україні та підкреслюється їх стратегічна важливість для зміцнення позицій в глобальному АІ-ландшафті та Єдиному цифровому ринку ЄС.
Права інтелектуальної власності на інновації у геоурбаністиці: порівняльний аналіз досвіду Китаю та України
(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, Винники, 2025) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Пащенко, Олександр Анатолійович; Хоменко, Володимир Львович
UKR: Обмеженість земельних ресурсів у мегаполісах змушує шукати альтернативи, серед яких комплексне освоєння підземного простору (геоурбаністика) стає ключовим напрямом сталого розвитку. Це включає будівництво підземних транспортних систем, комерційних об’єктів, сховищ та багатофункціональних споруд. В умовах глобальних викликів, таких як зміна клімату та ресурсна обмеженість, геоурбаністика дозволяє оптимізувати використання території, зменшити екологічний слід і підвищити резистентність міст, що особливо актуально в умовах збройної агресії. Метою статті є проведення порівняльного аналізу особливостей патентного захисту інновацій у геоурбаністиці Китаю та України.Методи. У дослідженні застосовано структурно-функціональний, формально-юридичний, статистичний, системний методи, а також метод порівняльно-правового аналізу для вивчення особливостей патентного захисту інновацій у сфері геоурбаністики. Результати. Досліджено теоретичні основи геоурбаністики як тривимірного підходу до урбанізації, класифікацію інновацій (методи тунелювання, BIM-моделювання, матеріали, системи цивільного захисту) та міжнародні умови патентоздатності. Проведено аналіз нормативно-правової бази, який показав лідерство Китаю у цій сфері, яке об’єктивується у приписах Закону Китаю про патенти з адмініструванням CNIPA, що забезпечило у 2024 р. понад 1,8 млн заявок на винаходи та 1,045 млн виданих патентів, з акцентом на utility models та прискорену експертизу для зелених технологій. Висновки. Проведене дослідження базується на емпіричних даних, що підтверджують зростання інновацій попри війну в Україні при обмеженій патентній активності, з фокусом на корисні моделі для захисних споруд. Виявлено подібності (участь у PCT, територіальний принцип) та відмінності (масштаб, стимули, фокус: комерційний у Китаї та оборонний в Україні). Запропоновано рекомендації щодо прискореної експертизи для підземних технологій, субсидії та інтеграція ІВ у містобудівну документацію, що має підвищити патентну активність з переходом до екологічних інновацій для сталого відновлення.
Правове регулювання ІР-відносин в умовах соціального і цифрового спрямування інноваційної економіки
(ГО «Європейська наукова платформа», Вінниця – Відень, 2026) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Хоменко, Володимир Львович; Пащенко, Олександр Анатолійович
UKR: Стаття присвячена комплексному дослідженню трансформації правового регулювання відносин інтелектуальної власності (ІР-відносин) в умовах соціального та цифрового спрямування сучасної економіки. Актуальність теми зумовлена швидкою цифровізацією господарських процесів, переходом до соціально орієнтованої моделі розвитку та необхідністю забезпечення балансу між стимулюванням інновацій і публічними інтересами суспільства. У роботі проаналізовано теоретичні засади соціальної функції права інтелектуальної власності, нові об’єкти ІР у цифровому середовищі (генерований АІ-контент, великі дані, алгоритми, віртуальні активи), а також особливості адаптації традиційних інститутів авторського, патентного права та засобів індивідуалізації до реалій цифрової економіки. Здійснено порівняльноправовий аналіз регулювання ІР у ЄС, США та країнах Азії. Особливу увагу приділено сучасному стану та проблемам правового регулювання ІР-відносин в Україні в умовах європейської інтеграції та повоєнного відновлення. Доведено, що ефективне правове регулювання ІР у сучасних умовах вимагає розвитку гібридних моделей, посилення соціальної функції права, запровадження нових інститутів (соціально-цифрові ліцензії, спеціальний АІ-режим) та подальшої цифровізації системи управління правами. Запропоновано стратегічні напрями вдосконалення законодавства та державної політики у ІР-сфері до 2030 року.
Соціальна інклюзія в інноваційній економіці: зони конфлікту у праві доступу на технічну творчість
(ГО «Європейська наукова платформа», Вінниця – Відень, 2026) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Хоменко, Володимир Львович; Пащенко, Олександр Анатолійович
UKR: Стаття присвячена аналізу конфлікту між режимами прав доступу (патенти, ліцензії, DRM, платформні бар’єри) та соціальною інклюзією в контексті технічної творчості в інноваційній економіці. Актуальність дослідження зумовлена парадоксом, за якого цифрова економіка потребує всеохопної участі громадян у технічному винахідництві, однак захист інтелектуальної власності створює нові механізми виключення. Мета статті полягає у виявленні та аналізі конфлікту режимів прав доступу як чинника соціальної інклюзії/ексклюзії, а також в пропозиції шляхів балансування інтересів усіх сторін. Теоретико-методологічну рамку дослідження становлять концепції технічного творчості, як соціального феномену, багатоаспектної моделі прав доступу (юридичний, економічний, технологічний, соціальний виміри), а також порівняльний аналіз кейсів та правовий герменевтичний метод. Розглянуто позитивний потенціал технічної творчості для інклюзії (мейкерспейси, відкрите апаратне забезпечення, освітні платформи) та ключові бар’єри (патентні загородження, ліцензійні обмеження в CAD/CAM, платформна ізоляція, економічна недоступність інструментів). На основі трьох контрастних кейсів (успішний баланс через Creative Commons + OSH у шкільній робототехніці, дисбаланс DRM у ремонті сільгосптехніки, альтернативна модель патентного пулу для асистивних інструментів) виявлено зони найгострішого конфлікту, як то - медицина та асистивні технології, цифрова освіта, екологічні інновації.
Технічна АІ-творчість: правові виклики
(ГО «Європейська наукова платформа», Винниця, 2025) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Пащенко, Олександр Анатолійович; Хоменко, Володимир Львович
UKR: Стаття присвячена аналізу правового регулювання використання штучного інтелекту у технічній творчості, з акцентом на українське та міжнародне законодавство. У контексті Закону України № 2974-IX від 20.03.2023 р. досліджено право особливого роду (sui generis), яке регулює неоригінальні об’єкти, створені комп’ютерними програмами без участі фізичних осіб. Розглянуто особливості цього права, зокрема його відмінність від традиційного авторського права. Встановлено основні проблеми та виклики правового регулювання АІ-творів, що включають складнощі з дотриманням прав суб’єктів авторського та суміжних прав при використанні АІ, труднощі ідентифікації первинних об’єктів, використаних для генерування АІ-творів, порушення права sui generis, обмеженість судового захисту, а також питання ІР- та АІ-освіти, етичні та правові колізії, пов’язані з відповідальністю та балансом інтересів між авторами програм і користувачами АІ.
Технічна творчість у парадигмі АІ-генерації: економіко-правові механізми охорони інноваційних ІР-об’єктів
(ГО «Європейська наукова платформа», Вінниця – Відень, 2026) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Хоменко, Володимир Львович; Пащенко, Олександр Анатолійович
UKR: Стаття присвячена дослідженню трансформації технічної творчості під впливом генеративного штучного інтелекту (GenAI), який сьогодні здатен самостійно створювати нові технічні рішення – від конструкцій механізмів до схем електроніки. Автори аналізують економічні та правові механізми охорони об’єктів інтелектуальної власності (ІР), створених за участю або повністю згенерованих АІ, звертаючи увагу на зміну ролі людини-винахідника та виникаючі конфлікти у ІР-сфері. Розглянуто три основні економічні моделі стимулювання - «інструменту», «співтворчості» та «суспільного надбання» та показано їхні переваги й недоліки. На основі критичного аналізу чинних правових норм (зокрема прецеденту Thaler v. Vidal) та практик патентних відомств США, ЄС та України запропоновано конкретні правові інструменти адаптації, як то: - обов’язкову декларацію про ступінь участі АІ, - спеціальний реєстр ІР-об’єктів зі скороченим строком охорони, а також правило «достатньої людської творчості» (тест творчого контролю). Окрему увагу приділено економічним стимулам для підтримки технічної творчості в умовах автоматизації генерації рішень, зокрема проблемі «надлишкової пропозиції інновацій» та ризику патентного сміття. Головною науковою новизною дослідження є авторська концепція трирівневої економіко-правової моделі (L1 – людина-творець з повним патентом, L2 – спільна творчість зі скороченим строком 5–7 років, L3 – автономна генерація у суспільному надбанні), яка дозволяє диференціювати захист ІР-об’єктів залежно від співвідношення участі в їх створенні людини та АІ. У висновках наголошується на необхідності подальшої розробки кількісних методів оцінки творчого контролю та створення міжнародних гармонізованих стандартів у рамках ВОІВ.
Технічна творчість як фактор соціальної інклюзії в інноваційній економіці
(ГО «Європейська наукова платформа», Вінниця – Відень, 2026) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Хоменко, Володимир Львович; Пащенко, Олександр Анатолійович
UKR: Стаття присвячена дослідженню специфічних ознак технічної творчості як інструменту соціальної інклюзії в умовах інноваційної економіки. Запропоновано авторське розуміння поняття «творча діяльність», засноване на ІР-дефініції «твір». Аргументовано, що технічна творчість є втіленням наукових ідей у практичні рішення та формою розвитку технічного мислення, що охоплює кілька важливих складових: - процес; - результат (інновація); - рівні творчості. Соціальна інклюзія у технічну творчість передбачає включеність у сам процес творення, тобто, доступ до трьох взаємопов’язаних елементів: інструментів, компетенцій і спільнот. Критеріями інклюзивного цифрового середовища мають виступати: - низький поріг входження (фінансовий, когнітивний, фізичний); - наявність каналів для навчання та підтримки; - відсутність формальних (ліцензійних) та неформальних (статусних, гендерних, мовних) дискримінаційних механізмів, що виключають певні групи з інноваційних спільнот. Виявлено складові позитивного потенціалу технічної творчості для соціальної інклюзії: - поширення мейкерспейсів та лабораторій цифрового виробництва; - рух відкритого апаратного забезпечення; - освітні платформи та апаратні засоби з низьким порогом входження; - розвиток правового забезпечення приписами освітнього, наукового, інноваційного, економічного, соціального та ІР-законодавства. Встановлено ключові бар’єри на шляху інклюзивної технічної творчості: - патентні загородження на базові компоненти; - ліцензійні обмеження в пропрієтарному програмному забезпеченні для проєктування; - платформна ізоляція; - економічна недоступність інструментів.
Інноваційні напрями розвитку АІ-творчості
(ГО «Європейська наукова платформа», Винниця, 2025) Кірін, Роман Станіславович; Петренко, Віталій Олександрович; Пащенко, Олександр Анатолійович; Хоменко, Володимир Львович
UKR: Стаття присвячена дослідженню окремих інноваційних напрямів розвитку АІ-творчості. Запропоновано трирівневу модель гармонізації: 1) законодавча – прийняття закону «Про штучний інтелект» до 2027 р.; 2) економічна – створення фонду гарантій AI-страхування; 3) інституційна – утворення Національного агентства (офісу) з АІ-питань. Реалізація рекомендацій дозволить підвищити конкурентоспроможність України на глобальному AI-ринку на 22–27 % до 2030 р. Обґрунтовано наявність АІ-впливу на сучасний розвиток інновацій та творчості, що полягає в наступному: - розширення людських можливостей; - автоматизація рутинних завдань; - генерація нових ідей та контенту; - персоналізація; - аналіз великих даних. Інноваційні напрями розвитку АІ-творчості продемонстровано на таких прикладах, як - мистецтво та дизайн; - журналістика; - кіновиробництво; - освіта. Пропонується створення реєстру АІ-творів і механізмів моніторингу даних для спрощення захисту прав. Стаття наголошує на необхідності балансу між інноваціями та захистом ІВ, пропонуючи шляхи вдосконалення законодавства для підтримки АІ-екосистеми в Україні, що сприятиме економічному зростанню та євроінтеграції.