Browsing by Author "Завгородня, Олена Олександрівна"

Now showing 1 - 30 of 30

Актуальні проблеми та пріоритетні напрями розвитку експортного потенціалу національної економіки
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Бандоріна, Лілія Миколаївна; Жмуренко, Віталій Геннадійович; Завгородня, Олена Олександрівна; Завгородній, Костянтин Олександрович
UKR: У статті досліджено зміст, ознаки, структуру та наслідки реалізації експортного потенціалу макроекономічної системи; розширено класифікацію форм прояву експортного потенціалу та його базового конструктивного елементу – міжнародних конкурентних переваг. Запропоновано рекомендації щодо розвитку національного експортного потенціалу, акцентовано увагу на необхідності підвищення технологічного рівня експортного потенціалу України, опору суб’єктів господарювання на технологічні, наукоємно-інноваційні й цінові (ефект масштабу) конкурентні переваги, розширення географії його реалізації та масштабів горизонтальної перехресної зовнішньої торгівлі.
До питання про методологію дослідження інноваційного розвитку відкритих соціально-економічних систем доби глобалізації
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Завгородня, Олена Олександрівна; Жмуренко, Віталій Геннадійович
UKR: : Мета. Метою статті є обґрунтування актуальності проблеми морального старіння та оновлення методологічних засад економічної науки. Методика. Проведені дослідження базуються на використанні діалектики, методології глобального еволюціонізму та економічної синергетики. Результати. Досліджено перспективи розвитку методології дослідження відкритих соціально-економічних систем доби глобалізації, пов’язані із її збагаченням елементами глобального еволюціонізму та синергетики. Новизна. Доведено, що із використанням еволюційної методології відкриваються перспективи дослідження інновацій як носіїв та каталізаторів спрямованої якісної мінливості економічної системи, як інструментів підвищення її відтворювального потенціалу та універсального засобу переходу через наявні межі можливого. Практична значимість. Отримані результати сприятимуть удосконаленню та осучасненню методологічного базису теорій розвитку економічних систем різного рівня агрегації.
Економіко-кліометричні виміри інноваційної діяльності Вільяма Шекспіра в пізньоєлизаветинську добу: від диверсифікації до синергії інвестицій
(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, ТОВ «ДКС-центр», 2023) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: У статті досліджується діяльність Вільяма Шекспіра як новатора не тільки у сфері драматургії, поезії та театральній діяльності, але й як інноватора у просторі бізнесових рішень, ефективно-го та успішного інвестора. Окреслено основні вектори історично-економічних пошуків в області творчості Вільяма Шекспіра як літератора та активного актора соціально-економічного життя. Показано роль грантів у театральній справі та проведено осучаснення їх величини з урахуванням зростання рівня цін за минулі століття. Проаналізовано зміст та особливості соціально-економічних відносин між власником, пайовиками та найманими робітниками у театрах піздньоєлизаветинської доби. Визначено та обґрунтовано економічні виміри реалізації Шекспіром прагнення до нобілітації. Показано інноваційну стратегію диверсифікації інвестиційних проектів, яку застосовував Шекспір в іпостасі економічного актора, наголошено на важливості лихварства як джерела покращення його соціально-економічного стану.
Економіко-історичні засади розвитку міжнародної мережі закладів вищої освіти: стратегії, моделі, наслідки
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2024) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Стаття присвячена дослідженню економічних, соціальних, історичних, технологічних, організаційних тощо засад становлення та розвитку міжнародної мережі закладів вищої освіти. Проведено аналіз основних стратегій та моделей формування та еволюції закладів вищої освіти, виокремлено їх специфічні особливості в історичному та географічному контексті. Виокремлено відповідно до хронологічної лінійки етапи піднесення університетської освіти, окреслено особливості її зародження та становлення на теренах Середземномор’я, Південної, Центральної та Західної Європи. Показано роль університетів у сприянні розквіту національних економік феодальних держав, що забезпечили або автохтонне зародження закладів вищої освіти в межах власних територій або підтримали їх зовнішню імплантацію. Визначено, що історичний розвиток міжнародної європейської мережі закладів вищої освіти обумовив формування сучасної університетської системи, здобутки якої в значній мірі вплинули на еволюцію національної системи вищої освіти.
Економічна динаміка: сучасний зміст, інноваційний базис та настанови для політики розвитку
(Національна академія наук України, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, Київ, 2024) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Обґрунтовано актуальність оновлення категоріального тезаурусу теорії економічної динаміки на засадах сучасної методології, що сполучає пізнавальні потенції та інструментарій глобального еволюціонізму, загальної теорії систем та синергетики. У контексті еволюційного підходу визначено зміст, надано атрибутивні та порівняльні характеристики складних форм руху економічної системи (самоорганізації, розвитку / деградації, еволюції / інволюції) та супутніх якісних змін (модифікацій, трансформацій, метаморфоз, архітектонічних зрушень) економічної реальності. Розкрито ієрархію динамічних процесів за мірою ускладнення, їх взаємозв’язки та засади взаємопереходів. Акцентовано увагу на інноваціях та інноваційній мінливості, що відповідно до рівня (глибини) новизни та масштабів її дифузії визначають напрямок та траєкторію руху економічної системи у плині часу. З урахуванням критерію часу систематизовано ознаки прогресивної та регресивної економічної динаміки. Відзначено вагому роль організаційно-регуляторних впливів, насамперед інноваційної політики, для проєктування та конструювання очікуваного майбутнього. Запропоновано погляд на інноваційну політику як систему заходів, спрямованих на стратегічне керування економічною генетикою. Змістом цих заходів є селективні зміни успадкованих виробничо-технологічних структур і відтворювальних циклів, а також спадкових моделей поведінки економічних акторів. Напрямок селекції – відбору пріоритетів інноваційного розвитку – обумовлюється імперативами самозбереження, функціональної ефективності та саморозвитку економічної системи у конкурентному середовищі. Визначено пріоритетні завдання та напрями державної інноваційної політики, орієнтованої на технологічний розвиток національної економіки.
Засади та драйвери розвитку експортного потенціалу національної економіки
(Журфонд, Дніпро, 2024) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Завгородній, Костянтин Олександрович
UKR: Обґрунтовано, що підтримка та активізація експортної діяльності є невід’ємним елементом та передумовою успішної реалізації національної стратегії соціально-економічного розвитку. Пропонується погляд на державну політику в сфері стимулювання експорту як погоджену сукупність рішень та дій, що націлена на розширене відтворення експортного потенціалу національної економіки та її суб’єктів господарювання, зміцнення їх ринкових позицій внаслідок посилення міжнародних конкурентних переваг, підвищення управлінської експортної компетентності та розвиток експортної ініціативи на усіх рівнях національної економічної системи. У зв’язку з цим вважається доцільним включення до переліку пріоритетів державної підтримки в сфері вищої освіти підготовку фахівців з освітніх програм, сфокусованих на міжнародній економічній діяльності.
Зовнішньоторговельний потенціал національної економіки: засади та фактори реалізації в умовах глобалізації
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Жмуренко, Віталій Геннадійович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Обґрунтовується, що суперечливий поступ глобалізації формує новий коридор можливостей для національних економік, оновлює множину обмежень і ступенів свободи їх самовідтворення та саморозвитку в масштабах світ-системи. Відзначається актуальність досліджень засад розвитку й реалізації наявного зовнішньоторговельного макропотенціалу для успішного убудування країн в мережу міжнародних економічних відносин. Пропонується погляд на міжнародну торгівлю як практичну форму реалізації зовнішньоторговельного потенціалу (ЗТрП) відкритої економічної системи. Доведено, що для переходу ЗТрП з стану імовірного непроявленого пасивного до проявленого реалізованого й із зиском комерціалізованого активного, необхідні, по-перше, адекватність ЗТрП за параметрами конкурентоспроможності й конкурентостійкості тим локаціям, виробничим платформам і ланцюгам створення вартості, що відповідають позиціонуванню країни у структурі міжнародної спеціалізації праці та (або) входять у зону її стратегічних інтересів. По-друге, суверенність та суб’єктоцентризм макросистеми щодо визначення напрямів та форм її інтеграції до глобального економічного простору та провадження торговельної політики.
Кластеризація як складова регіональної політики смарт спеціалізації та інноваційного розвитку
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Ткаленко, Данило Дмитрович; Кошевий, Максим Володимирович
UKR: Обґрунтована актуальність дослідження міжнародних конкурентних переваг національної економіки в умовах прискореного поступу Індустрії 4.0 – 5.0 та супутнього поширення смарт-технологій, що істотно модифікують глобальне конкурентне середовище. Акцентовано, що гіперконкуренція, атрибутами якої є агресивне суперництво, швидкість й асиметрічність дій та протидій конкурентів, кастомізація та краудсорсинг, унеможливлює виграш в економічному суперництві поза інноваційним шляхом розвитку. Обґрунтовано провідну роль національної та регіональної інноваційних систем (кластерів) щодо формування конкурентних переваг, що підтримають смарт-спеціалізацію та смарт-проєкти розвитку.
Макроекономіка. Частина 1
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Летуча, Олександра Володимирівна
UKR: Наведені основні матеріали (тематичний план лекційних та практичних занять, перелік основних і додаткових літературних джерел, рисунки), необхідні для успішного засвоєння знань про методологічні та теоретичні положення макроекономіки, закони функціонування і розвитку національної економіки, основні макроекономічні проблеми та шляхи їх вирішення. Призначений для студентів усіх форм навчання спеціальності 051 – Економіка.
Методичні вказівки до виконання випускних кваліфікаційних робіт для студентів спеціальності 051 – Економіка, освітньо-професійної програми «Міжнародна економіка» (магістерський рівень вищої освіти)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Леонідов, Ігор Леонідович
UKR: Визначено спрямованість, тематику, зміст і порядок оформлення кваліфікаційних робіт здобувачів магістерського рівня вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Міжнародна економіка» зі спеціальності 051 – Економіка. Конкретизовані вимоги та рекомендації до обсягу, структури, змісту, оформлення кваліфікаційних робіт з урахуванням особливостей фахової підготовки та вимог чинного стандарту вищої освіти зі спеціальності. Призначені для студентів усіх форм навчання. Друкується за авторською редакцією.
Моделі прийняття управлінських рішень у регіональних смарт-проєктах
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Делієв, С. К.; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Розглянуто роль смарт-проєктів у розвитку регіонів через застосування моделей прийняття рішень та великих даних. Наведено опис моделей, які можуть використовуватися при прийнятті адміністративних, політичних чи стратегічних рішень економічної спрямованості. Зроблено акцент на участі зацікавлених сторін, що є невід'ємним елементом успішної реалізації смарт-проєктів.
Міжнародна торгівля як імпакт-фактор розвитку національних економічних систем: взаємозв’язки, обмеження та динамічний потенціал
(ГО «Європейська наукова платформа», Винниця, 2025) Завгородня, Олена Олександрівна; Бандоріна, Лілія Миколаївна; Жмуренко, Віталій Геннадійович; Завгородній, Костянтин Олександрович
UKR: Відзначено, що для малих відкритих економік істотним детермінантом майбутнього є забезпечення довгострокової ефективності зовнішньоторговельної діяльності, що певною мірою компенсує обмеження в ступенях свободи, дозволяє протидіяти потужним силам тяжіння до інтересів країн-партнерів, забезпечувати й підтримувати реалізацію національної стратегії розвитку. Обґрунтовано актуальність дослідження міжнародної торгівлі як каталізатора сталого економічного зростання національних економічних систем. Із застосуванням моделі «витоки–ін’єкції» визначено передумови короткострокового позитивного впливу традиційних експортно-імпортних операцій на макроекономічну динаміку. Розкрито засади дії мультиплікатора зовнішньої торгівлі, наведено графічну інтерпретацію причинно-наслідкових взаємозв’язків між зміненнями в обсягах сальдо торговельного балансу та збільшенням / скороченням ВВП. Доведено вірогідність суперечності між тактичними та стратегічними наслідками зовнішньої торгівлі, коли експорторозширююче економічне зростання у короткому періоді на тривалому часовому горизонті обертається на технолого-економічну деградацію країни. Конкретизовано наслідки тривалого переважання товарного імпорту над експортом, як-от: підвищення рівня товарної імпортоємності та імпортозалежності національної економічної системи, ресурсні та валютні витоки, посилення тенденцій до дестабілізації внутрішнього ринку, тиск на ВВП у бік скорочення, загострення проблеми зовнішньої заборгованості, тощо. Спираючись на сучасну економетрику міжнародної торгівлі, визначено показники-індикатори, що сполучають кількісні й якісні виміри експортно-імпортних потоків, узагальнено характеризують результативність зовнішньоторговельних операцій національних резидентів, й, відтак, можуть бути використані для прогнозування та аналітики потенційних наслідків торговельної політики. Запропоновано рекомендації щодо розвитку національного експортного потенціалу України та акцентовано увагу на необхідності підвищення його технологічного рівня.
Міжнародні конкурентні переваги як базовий конструкт національних програм і проєктів розвитку експорту
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Жмуренко, Віталій Геннадійович
UKR: Обґрунтовано актуальність дослідження проблематики відтворення та розвитку експортного потенціалу; узагальнено та систематизовано перелік імпакт-факторів формування міжнародних конкурентних переваг національної економіки; акцентовано увагу на провідній ролі інтелектуального лідерства, бізнес-стратегій і комплаєнс-компетентностей суб’єктів господарювання для розвитку конкурентних переваг вищого порядку; запропонований погляд на структуру експортного потенціалу як тріади “міжнародні конкурентні переваги, експортна ініціатива та експортна компетентність”.
Напрями та інструменти бюджетно-податкового стимулювання інноваційного розвитку економіки України
(Інформаційно-аналітичне агентство, Київ, 2022) Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Мета. Метою статті є осмислення в контексті загального та особливого сучасної специфіки бюджетно-податкового регулювання інноваційних процесів в економіці України. Результати. Обґрунтовано обмеженість та функціональну неповноцінність ринкових механізмів як автоматичних регуляторів макроекономічної динаміки, рушієм та каталізатором якої є інноваційні зміни. Окреслені задачі та пріоритетні напрями діяльності держави як суб’єкта регулювання інноваційних процесів, зокрема сфокусовані на фінансовому та податково-пільговому стимулюванні будь-яких індивідуальних чи колективних інноваційних ініціатив та проєктів. Новизна. Запропоновані бюджетно-податкових заходи, що сприятимуть підвищенню абсолютного та відносного рівня валових інвестиційних видатків за прискореного зростання їх інноваційної частки. Практична значимість. Отримані результати сприятимуть розвитку теоретико-методологічного базису модерної теорії бюджетно-податкового регулювання інноваційних процесів та підвищенню ефективності державної інноваційної політики.
Напрями удосконалення механізму управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств в умовах інформаційно-інноваційного сьогодення: від автономії до колаборації й комплаєнсу
(КУПРІЄНКО СВ, Одеса, 2023) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: У статті досліджено причини та особливості трансформації конкурентних відносин та конкурентного середовища в умовах економічної глобалізації, інтенсифікація якої пов’язується із масовим переходом економічних суб’єктів до моделі відкритих інновацій. Акцентовано увагу на асиметричних формах конкуренції, за яких висока імовірність успіху у конкурентній боротьбі забезпечується унікальними конкурентними перевагами, набуті завдяки: 1) економічно активному, високо-кваліфікованому, схильному до творчості та підприємництва соціального капіталу; проблемно орієнтованого науково-технічного сектору, різнорівневим інноваційним системам, що забезпечують неперервний потік інновацій й посилюють міжнародну конкурентоспроможність вітчизняної продукції; 3) вибагливому внутрішньому споживача з помірною схильністю до імпорту. Розкрито актуальність комплаєнс-менеджменту, що забезпечує гармонізацію внутрішніх стандартів якості із міжнародними, уможливлює інтеграцію вітчизняних підприємств у глобальні ланцюги створення вартості, дозволяє їм долати митні кордони, зокрема оминати чисельні “пастки” прихованого нетарифного протекціонізму. Обґрунтовано, що підвищення рівня взаємозалежності суб’єктів конкуренції підштовхує їх конструктивної інтеграції та колаборації для вирішення спільних проблем, що за масштабами та наслідками виходять за межі локальних мікроекономічних просторів.
Національні інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності продукції в цифровій економіці: від реактивного до проактивного управління
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Забродська, Анна Андріївна
UKR: Мета. Метою статті є дослідження особливостей формування та розвитку конкурентних переваг в сфері інформаційно-комунікаційні послуг в умовах прискореного глобального поступу цифрової економіки доби Індустрії 4.0. Методика. Проведені дослідження базуються на методологічних засадах холістичного автопоезису, методах причинно-наслідкового, функціонального та факторного аналізу. Результати. Доведено, що особливості сучасного бізнес-середовища та спорідненість технологічних платформ істотно обмежують можливості використання методів цінової конкуренції у суперництві на світовому ринку інформаційно-комунікаційні послуг й обумовлюють безумовну пріоритетність інноваційного варіанту набуття та посилення конкурентних переваг. Аргументована доцільність державної підтримки інноваційних ініціатив та інноваційної активності ІКТ-індустрії у межах реалізації національної стратегії розвитку. Наукова новизна. Проаналізовано конкурентні умови світового та національного ринків інформаційно-комунікаційні послуг, визначено їх особливості. Обґрунтована визначальна проактивна роль інноваційних детермінант розвитку ІКТ-індустрії, зокрема при реалізації товарної політики (розширенні асортименту послуг) компаній-продуцентів IКТ-послуг (мікрорівень) та інтенсифікації процесів цифровізації в національному вимірі (макрорівень). Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані суб’єктами господарювання та профільними владними інституціями у бізнес-плануванні, при розробці та реалізації стратегій цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління.
Перспективи інноваційно-інформаційного розвитку України під впливом гіперконкуретних загроз і викликів
(BoScience Publisher, Boston, USA; Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2023) Завгородня, Олена Олександрівна; Ткаленко, Данило Дмитрович
UKR: Розглянуто особливості трансформації конкурентних відносин та конкурентного середовища в умовах економічної глобалізації; відзначено, що пріоритетом національної конкурентної політики доби глобалізації є орієнтація на перспективну стратегічну конкурентоспроможність, обумовлену поглядом з плановано-очікуваного майбутнього у сьогодення й засновану на синергії абсолютних та відносних конкурентних переваг за домінації імпакт-факторів інноваційного походження; досліджено перспективи інноваційно інформаційного розвитку національної економіки України в умовах поширення та інтенсифікації гіперконкурентних викликів.
Регулювання та інфраструктурна підтримка зовнішньої торгівлі
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Завгородня, Олена Олександрівна; Жмуренко, Віталій Геннадійович
UKR: Розкрито провідну роль міжнародної торгівлі як рушія економічного зростання та каталізатора соціально-економічного розвитку. Обґрунтовано мультикомпонентність (багатозадачність) сучасної цільової функції державного регулювання зовнішньої торгівлі. Конкретизовано функції самоврядних інституцій, спеціалізованих на координації зовнішньоторговельної діяльності суб’єктів господарювання, зокрема акцентована увага на організації та модерації діалогу «влада - бізнес», що сприяє підвищенню ефективності та результативності експортно-імпортних комерційних операцій підприємницького сектору, скороченню трансакційних витрат та непродуктивних витрат часу при бізнес-комунікаціях, колабораціях В2В, В2G і G2B. Відзначено, що загальним знаменником узгодженості інтересів мають стати імперативи ефективного використання і розширеного відтворення економічного потенціалу України за рахунок її залучення в систему світового поділу праці та мінімізації ризиків національній економічній безпеці.
Рефракція мікроекономічних, макроекономічних та міжнародних зрізів інноваційних стратегій економічної діяльності в контексті творчості В. Шекспіра
(Гельветика, Одеса, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Мета. Мета статті полягає в дослідженні рефракцій мікро- та макроекономічних аспектів стратегій міжнародної економічної діяльності в контексті творчості В. Шекспіра. Методика. Проаналізовано специфіку соціально-економічного тла формування Вільяма Шекспіра як митця та особистості, визначено роль пандемії чуми та постпандемічних ускладнень у метаморфозах економічного та соціального буття зрілого Середньовіччя. Доведено причинно-наслідкові зв’язки між катастрофічними дисбалансами у виробничому контурі між виробництвом й споживанням, викликаними стрімким скороченням кількості продуцентів в умовах епідемічних викликів, та каскадом форсованих радикальних інновацій. Результати. Розкрито засади та специфіку реалізації інноваційних стратегій розвитку, що набувають поширення в Європі на зрізі Середньовіччя та Нового часу, що через підвищення продуктивності праці, витіснення застарілих традиції до периферії економічного життя стали ефективним відгуком на виклик пандемії. Визначено негативний, стримуючий вплив на реалізацію інноваційних стратегій в нових соціально-економічних умовах діяльності пануючих на національних ринках об’єднань ремісників, що утворювали цехи з жорсткою регламентацією статутами сфер діяльності, кількості учасників та особливостей технологічного процесу. Доведено необхідність послаблення ролі купецьких гільдій та ремісничих цехів як запоруки виходи на сталу висхідну траєкторію економічного зростання. Наукова новизна. Показано причини та особливості трансформацій міжнародних логістичних ланцюжків, зокрема, після втрати в жорсткій генуезько-венеціанській боротьбі факторій у Константинополі та в умовах конфронтації за утримання торгових форпостів у Східному Середземномор’ї. Проведено аналіз впливу на діяльність середньоземноморських негоціантів виходу торгівлі за регіональні рамки та набуття нею світового характеру, досліджено модальність відображення та інтерпретації змін в міжнародній економічній діяльності в творчості англійського поета. Практична значимість. Показано атрибути соціально-економічних реалій пізнього Середньовіччя, за яких працював й творив видатний англійський поет Вільям Шекспір, розкрито специфіку соціальних та технологічних викликів до яких він мав пристосовуватись. Визначено мікроекономічні, макроекономічні та міжнародні аспекти інноваційних стратегій економічної діяльності в умовах зламу Середньовіччя, особливості їх творчої рефракції в літературній спадщині Вільяма Шекспіра.
Роль інновацій у моделюванні бізнес-процесів в умовах цифрової трансформації регіональної економіки
(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, Львів, 2024) Завгородня, Олена Олександрівна; Ткаленко, Данило Дмитрович; Гавран, Володимир Ярославович
UKR: Роль інновацій у моделюванні бізнес-процесів стала одним із найважливіших чинників цифрової трансформації регіональних економік. У часи, коли технологічний прогрес стрімко змінює галузі та економічні умови, інтеграція інноваційних інструментів та підходів до моделювання бізнес-процесів відкриває значні можливості для підвищення регіональної конкурентоспроможності та сталого розвитку. Цифрова трансформація зумовлює зміни не лише на окремих підприємствах, а й у ширших економічних системах регіонів, що вимагає переосмислення традиційних методологій моделювання. Мета цієї статті – аналіз впливу інновацій на моделювання бізнес-процесів та оцінка їхньої ролі в сприянні економічній стійкості та розвитку в регіональному контексті. Методи: аналіз наукової літератури, порівняння, систематизація, узагальнення. Результати дослідження показують, що в тих регіонах, які впроваджують інноваційні інструменти моделювання бізнес-процесів, спостерігається значне покращення операційної ефективності, оптимізації ресурсів та прийняття стратегічних рішень. Аналіз практичних кейсів показує приклади, коли цифрові інновації знизили витрати на процеси, скоротили тривалість циклів і підвищили гнучкість, безпосередньо сприяючи економічному зростанню. Так, застосування роботизованої автоматизації процесів у регіональних логістичних системах підвищило пропускну здатність і зменшило кількість помилок, а предиктивна аналітика у виробництві сприяла проактивному технічному обслуговуванню та зменшила час зупинок виробництва. Такі результати наголошують на ролі інновацій як каталізаторів підвищення продуктивності та адаптивності економіки. Отримані в результаті дослідження висновки свідчать про необхідність інтеграції інновацій у моделювання бізнес-процесів для забезпечення сталого розвитку економіки в регіонах. Попри значні переваги, такі проблеми, як дефіцит кваліфікованих кадрів, прогалини в цифровій інфраструктурі та опір змінам, мають бути розв’язані за допомогою цілеспрямованої політики та інвестицій.
Теоретико-методологічні засади дослідження зовнішньоекономічного потенціалу національної економіки та його впливу на макродинаміку
(ТОВ `ДКС Центр`, Київ, 2024) Завгородня, Олена Олександрівна; Жмуренко, Віталій Геннадійович
UKR: Виклики глобалізації та прискореної європейської інтеграції обумовлюють актуальність дослідницьких розробок з проблематики розкриття та розвитку відтворювального потенціалу національної економіки України, насамперед в частині пошуку напрямів і механізмів зміцнення та підвищення ефективності його зовнішньоекономічної складової. У статті запропоновано авторське визначення макроекономічного потенціалу; обґрунтовано доцільність погляду на нього як відкриту нелінійну ієрархічну систему, спроможну до самоорганізації та саморозвитку; конкретизовано засади оцінювання результатів реалізації наявних функціональних можливостей. Відзначено, що зовнішньоекономічний потенціал уособлює відкриту для контактів та взаємовідносин із середовищем частину загальносистемного потенціалу та комплексно характеризує готовність, можливості та здатності системи проваджувати розвивати та міжнародну економічну діяльність за наявних умов і обмежень. Мультиформізм зовнішньоекономічного потенціалу конкретної національної економіки є проявом різноманіття тих видів та форм зовнішньоекономічної діяльності, до участі в яких залучені національні резиденти. Суб’єктами господарювання України вже опановані усі можливі варіанти міжнародних економічних відносин, про що свідчать дані платіжного балансу та національних рахунків. Перевага віддається торгівельним експортно-імпортним операціям. У довгостроковому періоді домінує імпортна інтернаціоналізація, що обумовило підвищення рівня товарної імпортоємності та імпортозалежності національної економіки. Подолання регресивних тенденції передбачає модифікацію зовнішньоторговельних відносин за рахунок збільшення масштабів, підвищення ефективності та технологічного рівня експортних потоків, і відповідного використання зовнішньоекономічного потенціалу як потужного каталізатора макроекономічної динаміки та інноваційного розвитку.
Трансформації модальностей інноваційних стратегій економічного розвитку в міжнародній економічній діяльності пізнього середньовіччя та їх віддзеркалення в творчості Вільяма Шекспіра
(ТОВ «ДКС Центр», Київ, 2024) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Стаття присвячена дослідженню проблем трансформації стратегій економічного розвитку, зміни їх модальностей в історичному контексті. Економіко-кліометрично-філологічний аналіз проведено на базі дослідження економічних, соціальних, історичних зрізів творів видатного мислителя піздньоєлизаветинської доби Вільяма Шекспіра. Особлива увага приділена вивченню способів та змістовним характеристикам авторського віддзеркалення відповідних інноваційних трансформацій на прикладі драми «Венеціанський купець». Визначено та проаналізовано основні напрями інноваційних змін у міжнародній економічній діяльності пізнього Середньовіччя, їх причини та специфіку реалізації. Показано внутрішню логіку реалізованого Вільямом Шекспіром засобами драматургії відображення процесів радикальної соціально-економічної перебудови у сучасній йому Європі. Розкрито особливості та прийоми художньої інтерпретації соціально-економічних реалій в літературній творчості кінця XVI ст. Окреслено засади сприйняття трансформації стратегій економічного розвитку, наочного для сучасників дрейфу їх з платформи феодальної системи господарювання до капіталістичної, віддзеркалення цих процесів в шекспірівській драматургії скрізь призму історико-теологічного дискурсу. Показано, що саме бізнесові інтереси є наріжним каменем сюжетної лінії «Венеціанського купця», саме вони формують комплекс викликів та визначають специфіку реакцій на них, фіксують проблеми та способи їх розв’язання. Обґрунтовано домінантну позицію економічного у творі, аргументовано доведено невід’ємність субстрату економічної термінології, що забарвлює діяльність, діалоги та монологи, присвячені широкому колу проблем – релігії, праву, дружбі тощо. Показано примат соціально-економічної риторики, за допомогою чого Вільям Шекспір майстерно окреслив імперативність господарського над усім іншим. Розкрито особливість авторського підходу, що визначає цінність людей, їх заслуги, дружбу виключно на засадах застосування термінології вартості. В межах дослідження доведено, що економічним імперативам п’єса підкоряється на багатьох рівнях, одні з них виглядають більш яскраво, рельєфно, інші є зовні прихованими, представлені у вигляді алюзій, натяків на економічні категорії, які ми здатні побачити вже з позицій сучасної науки. Розглянуто особливості репрезентації соціально-економічної динаміки з урахуванням штучної архаїзації продуктивних сил та виробничих відносин у літературній творчості Вільяма Шекспіра.
Управління споживчими і виробничими неоекономічними стратегіями в доісторичному та історичному контексті: між інноваціями та стандартизацією
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро; ЮРСЕРВІС, 2023) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: У статті досліджується проблеми управління споживчими і виробничими неоекономічними стратегіями в доісторичному та історичному контексті, розкрито амбівалентний характер імперативів економічного розвитку в консумаційно-продуцентних вимірах між інноваціями та стандартизацією. Визначено, що перед окремим економічним актором, їх групами та людством у цілому завжди поставали питання обрання стратегій поведінки як з боку консумаційного виміру, так й щодо реалізації виробничих імперативів, особливо якщо вони набували інноваційного змісту. Прослідкувати розвиток алгоритмів подібного вибору можна як на сучасному, історичному матеріалі, так й навіть на здобутках стародавніх чи можливо доісторичних студій. Показано, що пошук нових споживчих властивостей блага, їх модифікація в умовах натурального господарства, за припущення статичності ресурсної бази, технологій, кількості споживачів тощо, могли бути викликані лише змінами в смакових трендах. Доведено, що в умовах, які змінились, інверсії та перверсії смаків стають лише одним з цілої когорти факторів, що визначають видозміни в споживчих властивостях благ. Розкрито, що викликане товарізацією суспільного виробництва збільшення обсягу випуску породжує проблему збуту виготовленої продукції. Показано, що за умов пропозиції всіма товаровиробниками стандартних благ, можливості щодо їх споживання споживачами швидко вичерпуються, а гранична корисність кожного із небагатьох запропонованих благ при споживанні незначної їх кількості досягне нуля.
Управління інноваційною діяльністю : навчально-методичні настанови до вивчення дисципліни
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Потап, Олег Юхимович; Ткаленко, Данило Дмитрович
UKR: Навчально-методичні настанови містять мету, зміст, структуру, очікувані результати навчання, засади та форми оцінювання навчальних здобутків студентів, плани практичних занять, контрольні та дискусійні питання, перелік рекомендованої літератури, термінологічний словник, приклади розрахунково-аналітичних та тестових завдань для самоконтролю знань з дисципліни «Управління інноваційною діяльністю». Призначені для магістрантів спеціальності G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» денної і заочної форм навчання, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Комп'ютеризовані системи управління та робототехніка».
Якість правового середовища як чинник конкуренто-інноваційного розвитку національної економіки
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Мета. Метою статті є дослідження та визначення істотних детермінант, що спряють інноваційному розвитку національної економіки та забезпечують ефективне функціонування національної інноваційної системи. Методика. Проведені дослідження базуються на використанні методів системного, причинно-наслідкового, функціонального та факторного аналізу, застосуванні методів агрегації, статистичного та кореляційно-регресійного аналізу. Результати. На основі аналізу масиву даних (профайлів 124 країн експертно-аналітичного дослідження Global Innovation Index, 2019-2020 рр.) обґрунтовано, що серед множини кваліметричних характеристик політико-економічного та політико-правового середовища на перебіг інноваційних процесів найбільший вплив чинять «Індекс ефективності державного регулювання», «Індекс політико-правової стабільнності», «Індекс захист прав власності», «Індекс доступності кредитних ресурсів» та «Індекс якості системи оподаткування та її сприятливості для провадження бізнесу». Наукова новизна. Поглиблено наукові уявлення щодо значення та міри випливу політико-правових факторів на рівень інноваційності національних економічних систем. Емпірично доведено, що будь-які кількісні ресурсні переваги можуть бути нівельованими неефективними механізмами координації та управління інноваційною діяльністю. Водночас наявні слабкості й ресурсні обмеженні можуть бути частково компенсовані чи посилені ефективною самоорганізацією та якісним державним регулюванням. Практична значимість. Врахування виявлених емпіричних правильностей (кореляційних залежностей між Глобальним індексом інновацій та істотними макродетермінантами прийняття управлінських інноваційних рішень) сприятиме підвищенню ефективності державної інноваційної політики.
Інноваційні кластери як драйвери смарт спеціалізації: національний і регіональний виміри політики розвитку та конкурентного лідерства
(Видавнича група «Наукові перспективи», Київ, 2025) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Ткаленко, Данило Дмитрович; Завгородній, Костянтин Олександрович
UKR: Обґрунтована актуальність дослідження міжнародних конкурентних переваг національної економіки в умовах прискореного поступу Індустрії 4.0 –5.0 та супутнього поширення смарт-технологій, що частково знімають трансграничні обмеження мобільності факторів виробництва, посилюють роль знаннєвих та інтелектуальних детермінант економічної динаміки, істотно модифікують глобальне конкурентне середовище та конкурентну політику. Акцентовано, що глобальна конкуренція унеможливлює для акторів виграш в економічному суперництві поза інноваційним шляхом розвитку. Обґрунтовано провідну роль національної та регіональної інноваційних систем щодо формування та реалізації конкурентних переваг, що підтримають смарт-спеціалізацію та смарт-проєкти розвитку. Розкрито поліконтентний зміст смарт-характеристики економічних процесів, систем та управлінських технологій. З одного боку, «смарт» уособлює атрибути сучасних драйверів економічного зростання, зокрема акцентує увагу на інтелектуалізації засобів й результатів виробництва; на інноваційності як способі буття економічних акторів; на високотехнологічних секторах промисловості та сфери послуг, що найповніше забезпечують розкриття відтворювального та конкурентного потенціалів економічних систем. По-друге, йдеться про раціоналізм і прагматизм економічних дій та рішень: про спрямованість на досягнення оптимального результату із врахуванням наявних ризиків та обмежень, суспільно прийнятний консенсус соціального, економічного та екологічного, засноване на усвідомленій взаємовигоді партнерство між представниками бізнесу, влади, науково-технічних установ та громадськості. Розвинуто економічну класифікацію кластерів. У контексті загального та одиничного надано характеристику інноваційних кластерів (місія, спеціалізація, будова, структура), конкретизовано переваги їх сучасної мережевої топології та особливості розподілу вигід кластеризації між рівнями економічної системи.
Інноваційні пріоритети моделі управління міжнародною конкурентоспроможністю: глобальний та національний виміри
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Завгородня, Олена Олександрівна; Жмуренко, Віталій Геннадійович; Ткаленко, Данило Дмитрович
UKR: Обґрунтована актуальність дослідження міжнародних конкурентних переваг національної економіки в умовах конкурентних викликів глобалізації. Акцентовано, що гіперконкуренція, атрибутами якої є агресивне суперництво, швидкість й асиметрічність дій та протидій конкурентів, унеможливлює виграш в економічному суперництві поза інноваційним шляхом розвитку. Обґрунтовано провідну роль національної інноваційної системи щодо формування, відтворення та реалізації міжнародних конкурентних переваг інноваційного походження.
Інноваційні пріоритети, конкурентний контекст та комплаєнс-принципи управління проєктами з розвитку зовнішньоекономічної діяльності
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро; ЮРСЕРВІС, 2023) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Завгородній, Костянтин Олександрович
UKR: Мета. Метою статті є дослідити особливості управління проєктами з розвитку зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобальної конкуренції. Методика. Проведені дослідження базуються на використанні методів системного-структурного, причинно-наслідкового, функціонального та порівняльного аналізу. Результати. Обґрунтовано, що в умовах глобальної конкуренції загострення потреб розвитку примушує економічних акторів швидше реагувати на зовнішні виклики та кон’юнктурні коливання, убезпечувати себе та власні активи від морального старіння, протидіяти стрімкому вичерпанню джерел монопольної та диференційної ренти, шукати нетрадиційно-інноваційні варіанти подолання ресурсних обмежень та різноманітних обмежень ринкових ніш, й мінімізувати супутні комплаєнс-ризики. Новизна. Запропоновано авторський погляд на управління інноваційним розвитком як на процес конструювання майбутнього шляхом цілеспрямованої інноваційної самомінливості, що спрямований на підвищення та вибіркове (селективне) удосконалення власного економічного потенціалу заради започаткування та посилення конкурентних переваг, збільшення шансів на виживання у агресивному конкурентному середовищі, де точиться не тільки боротьба за споживача із внутрішніми та зовнішніми суперниками-імпортерами, а й за ресурсні ніші. Акцентовано увагу на принципах ефективного управління інноваційним розвитком підприємств – суб’єктів зовнішньої торгівлі. Практична значимість. Врахування результатів дослідження сприятиме удосконаленню теоретико-методологічних засад управління проєктами з розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Інновації та технологічний розвиток у секторі торгівлі в Україні: потенціал та перешкоди
(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, Львів, 2024) Сохацька, Олена Миколаївна; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Актуальність дослідження зумовлена двома взаємопов’язаними процесами: глобалізацією та інноваційною революцією. Остання, відома як Четверта промислова революція або «Індустрія 4.0», характеризується широким впровадженням таких технологій, як Інтернет речей, штучний інтелект та великі дані. Автоматизація виробництва і бізнес-процесів, що є невід’ємною частиною цієї революції, суттєво впливає на економіку, спрощуючи виробничі цикли та підвищуючи ефективність бізнесу. Це, у свою чергу, впливає на підвищення ефективності, зниження виробничих витрат, а також покращує надання послуг клієнтам. Неминучість запровадження технологій та інновацій і підвищення конкуренції між підприємствами ставлять перед сектором торгівлі нові задачі та виклики. Мета запропонованого дослідження полягає в аналізі впровадження інновацій та технологій у секторі торгівлі України, а також у виявленні перспектив та недоліків цього процесу. Для досягнення поставленої мети дослідження було застосовано комплекс наукових методів: абстракцію, порівняльний аналіз та індукцію. Абстракція дозволила виокремити фундаментальні характеристики та основні тенденції в розвитку торговельного сектору під впливом технологізації. Порівняльний аналіз забезпечив можливість оцінити ефективність різних інноваційних інструментів та визначити оптимальні рішення. Застосування індукції дало змогу узагальнити отримані дані на основі конкретних прикладів впровадження інновацій у торгівлі. Результати дослідження можуть бути використані як теоретична основа для розробки практичних рекомендацій для українських підприємств, що прагнуть оптимізувати свою діяльність за допомогою технологічних інновацій. У статті наголошено, що впровадження інноваційних технологій може значно підвищити ефективність бізнес-процесів, покращити якість обслуговування клієнтів та розширити можливості для розвитку електронної комерції. Однак, також описано існуючі бар’єри для впровадження інновацій в Україні, такі як недостатня цифрова інфраструктура, високі початкові інвестиції та відсутність відповідної законодавчої бази. Отримані висновки також можуть бути використані як підґрунтя для подальших наукових досліджень у сфері інновацій в різних секторах економіки.
Історико-економічні та соціально-економічні координати формування Вільяма Шекспіра як особистості, підприємця та інноватора в епоху перехідного суспільства
(ТОВ ДКС Центр, Київ, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна
UKR: Мета. Мета статті полягає в дослідженні історико-економічних та соціально-економічних засад формування економічного світогляду Вільяма Шекспіра як творця, підприємця та інноватора в епоху розгортання транзитивних процесів в пізньосередньовічній Англії. Методика. Показано специфіку становлення особистості поета в умовах розгортання на Британських островах фронтальних процесів переходу від традиційного суспільства за В. Ростоу до стадії «підготовки до зльоту». Розкрито, що саме транзитивні процеси в соціально-економічному житті стали факторами, що відіграли визначальну роль у формуванні соціального та економічного світогляду Вільяма Шекспіра. Показано, що дитинство та молодість поета припало на добу переходу гомеостатичної системи пізнього Середньовіччя до більш конкурентоспроможної нерівноважної системи, в межах якої важливу роль відіграють особистісні якості людини, здатність до креативного підходу до вирішення проблем. Результати. Інноваційність в господарській діяльності, спроможність до генерування нового, здатність виступити в ролі новатора у різних видах людської діяльності за таких умов виступає важливим фактором досягнення успіху на професійній ниві. Саме в умовах доби підготовки до зльоту формується характер Вільяма Шекспіра і саме вони є істотною детермінантою становлення поета-інноватора, драматурга-креатора. В статті показано, що важливим фактором становлення особистості Вільяма Шекспіра виступає його належність до певної соціально-економічної страти - дрібного помісного дворянства. Соціально-економічні умови життя молодого Вільяма Шекспіра були типовими для міського ненобілітованого патриціата та небагатої буржуазії, що мешкала у англійських провінціях. Водночас, належність до середнього класу зумовила особливості соціально-економічного життя поета в ранні роки, його обізнаність з торгівлею збіжжям та худобою, перепродажем вовни, придбаної в кредит, утилізацією відходів життєдіяльності тварин, виготовленням шкіряних виробів тощо. Наукова новизна. Показано, що нездатність до гнучкості, неспроможність швидко адаптуватись в епоху змін, підготовки суспільства до транзиту в іншу соціально-економічну реальність на прикладі власної сім’ї визначила прихильність Вільяма Шекспіра до патернів трансформації світоглядної матриці, ефективного пристосування до нових умов, що знайшло належне відображення в його творчості як поета, інноватора та підприємця. Практична значимість. Визначено специфіку соціально-економічних, історико-економічних та технологічних аспектів формування Вільяма Шекспіра як особистості, мислителя, творця, інноватора, активного представника епохи транзитивного суспільства на зламі XVI-XVII століть. Показано особливості залучення майбутнього творця до господарського життя в умовах пізнього Середньовіччя, розкрито прийоми інтерпретації соціально-економічного, технологічного та історичного контексту подій, що відображаються в працях мислителя, визначено певні недоліки їх інтерпретації та перспективи подальших наукових розвідок авторської спадщини.