Статті КФУ

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/12802

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 28 of 28

Антропологічний горизонт сучасної філософії історії і аналіз феномену архаїчної ментальності в глобальному світі соціально-гуманітарною освітою
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2024) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття вивчає осмислення історичною антропологією як сучасною філософією історії складного феномену архаїчної ментальності та його впливу на глобальну соціокультурну динаміку. Досліджено значення теоретичних підходів історичної антропології у рефлексивному полі студій зазначеної проблематики для розвитку наукової освіти з соціогуманітаристики.
Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії
(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії (препринт)
(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
Каузальность формирования древнегреческой цивилизации
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Проанализированы факторы зарождения и развития цивилизации Древней Греции. Изучена система междисциплинарных аспектов генезиса социокультурного феномена Эллады.
Концепції філософії історії та геополітики: теоретичний діалог
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2023) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена аналiзу теоретичних взаємодій концептуальних надбань філософії історії минулого і початку нинішнього століть й інтелектуальних підходів геополітики як наукової дисципліни. Розглядаються сутність і потенціал міждисциплінарних взаємодій зазначених сфер пізнання та особливостей їх пізнавального діалогу.
М. С. Грушевський та «мова» соціології Е. Дюркгейма
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1997) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Висвітлюється проблема взаємодії наукових «мов» М.С. Грушевського і Е. Дюркгейма. Досліджується досвід застосування М.С. Грушевським досягнень соціологічних теорій французького вченого до студій історії України.
Немецкая философская и историческая мысль конца ХVІІІ-первой половины ХІХ ст. и украиноведческие исследования журнала «Основа»: аспект изучения национального характера
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Отражена модель научного диалога теоретических достижений журнала «Основа» и концепций немецких философов и историков конца XVIII – первой половины XIX в. Из-за сопоставления данных концептов в области изучения национального характера доказано значительное совпадение их содержательных черт.
Новітні історично-антропологічні студії як сучасна філософія історії
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2020) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Стаття дослiджує складну проблематику впливу новітніх наукових розвідок історичної антропології на утворення парадигми сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Новітні студії з історичної антропології проявляють теоретичну сутність сучасної філософії історії. Вона реалізується через такі пізнавальні площини осмислення історично-антропологічними розвідками змісту і значущості багатоаспектної історичної динаміки, як «історія ментальностей», «мікроісторія», «історія жінок», «нова культурна історія», «історія ідентичності», «історія пам’яті», історія ментальних аспектів політичних процесів. Сутність філософсько-історичної основи студій з «історії ментальностей» полягає в осмисленні психологічного і культурного впливу на соціуми минулого магічних уявлень, легенд та вірувань та їх ролі у суспільному розвитку. Вона проявляється також у аналізі сприймання суспільcтвами різних історичних епох феномена дитинства та їх ставлення до дітей. Наукові розвідки з «мікроісторії» розподіляються на дослідження життєвого шляху окремих людей, сімей та історії мешканців локальних громад, які існували й діяли у різні часи минулого. Вони включають і реконструкцію, й осмислення значущості великих сімей у соціокультурному розвиткові минулих епох. Новітні історично-антропологічні студії з «історії жінок» утворюють три теоретичні піднапрями. Відповідно до них належить аналіз соціокультурної специфіки шлюбних стосунків у минулі епохи, вивчення ролі жінок у соціально-економічному розвиткові суспільства, загальні дослідження, які орієнтовані на розуміння різноманітних ментальних аспектів участі жінок у історичній динаміці. Дослідження у царині «нової культурної історії» вивчають психологічно-культурний горизонт історично-культурних процесів та їх вплив на динаміку суспільств минулого. Аналіз кола наукових проблем, пов’язаних з реконструкцією і осмисленням уявлень про власні соціокультурні особливості різноманітних соціальних груп і соціумів минулих епох, складає основу напряму «історії ідентичності» новітніх історично-антропологічних студій. Дослідження у проблемному полі «історії пам’яті» реалізуються за трьома когнітивними рівнями. На мікрорівні відбувається аналіз пам’яті про минуле окремих особистостей та невеликих спільнот. На мезорівні здійснюється вивчення матеріальних об’єктів, котрі виступають символами історичних подій та генерують і підтримують пам’ять про них у певних соціумах. На мегарівні реалізуються студії напрямів функціонування історичної пам’яті та її складових (культурних міфів) і їх вплив на динаміку «локальних цивілізацій». Наукові розвідки з історії ментальних аспектів політичних процесів осмислюють вплив бачення суспільством політичних процесів та їх емоційного сприймання на особливості і розвиток політики минулого. Новітні студії історичної антропології як сучасної філософії історії суттєво сприяють розумінню ментально-культурних причин і чинників динаміки минулого, реконструкції і релевантному аналізу людського виміру складних історичних процесів.
Постнекласичні міждисциплінарні підходи історичної антропології і розуміння людиномірного горизонту минулого
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2025) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття аналізує формування міждисциплінарних підходів історичної антропології на постнекласичному етапі її розвитку. Досліджено значення інтелектуальних взаємодій історичної антропології для розуміння каузальності, сутності і наслідків розвитку нелінійних соціокультурних процесів, котрі проходили у минулому. Увагу сфокусовано на осмисленні наукового діалогу історичної антропології з філософською думкою, «теорією хаосу» і природознавством та його впливу на релевантне розуміння гуманітарної площини минулого.
Розвиток Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи та епістемологічні піходи історичної антропології
(НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується вплив історико-антропологічних чинників на розвиток наукових і культурних ідей і досягнень Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи. Вивчаються ментальні і соціокультурні чинники історичного розвитку зазначеного цивілізаційного регіону.
Розуміння минулого як Іншого антропологічною сферою сучасної філософії історії та діагностика і розвиток обдарованості
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2025) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття присвячена з’ясуванню впливу антропологічного аспекту сучасної філософії історії у розумінні нею феноменів Іншого у минулому на діагностику і розвій обдарованості. Проаналізовано сутність і аспекти значущості концепцій історичної антропології для формування творчих навичок і обдарованості особистості у процесі осягнення широкого історичного і соціокультурного контексту.
Система історично-антропологічних дисциплін у гуманітарному горизонті сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета цієї статті полягає в реконструкції і встановленні теоретичних особливостей і значущості системи історично-антропологічних дисциплін, які утворилися у людино- вимірному горизонті сучасної філософії історії, та їх впливу на розвиток філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У річищі аналізу проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. Науковий розвиток історичної антропології як сфери сучасної філософії історії призвів до генерування в її теоретичному просторі системи дисциплін, які вивчають окремі питання ментально-культурної площини минулого. Ця пізнавальна трансформація значною мірою мотивується філософськими і соціокультурними реаліями постмодернізму. Суттєвими факторами впливу на утворення історично-антропологічних дисциплін виступають постмодерністські теоретичні підходи, які спростовують логічне мислення як основний елемент пізнання світу та наявність і визначальне значення великих філософських і наукових концепцій і політичних ідеологічних систем, метанаративів. Відповідно вплив постмодерністської моделі на утворення й інтелектуальні властивості системи історично-антропологічних дисциплін полягає в їх пізнавальному фокусуванні на аналізі емоційно-психологічних факторів історичних процесів і підвищенні впливовості осмислення окремих явищ і чинників, які розгортаються в ментально-культурному горизонті минулого. Система історично-антропологічних дисциплін, яка сформувалася у теоретичному просторі гуманітарної сфери сучасної філософії історії, утворює комплексний інтелектуальний простір, який включає три когнітивні рівні: психологічно-культурний, світоглядно-культурний і ментально-демографічний. Психологічно-культурний рівень містить наукові студії з таких історично-антропологічних дисциплін, як «історія уявлень» і «нова культурна історія». «Історія уявлень» осмислює зміст і значущість площини імагінарного, психічної сфери мрій, фантазій і сновидінь у ментально-культурному просторі історичного буття. «Нова культурна історія» аналізує багатоаспектні культурні явища та їх взаємодії з уявленнями про світ суспільства і його окремих страт. Світоглядно-ідеологічний рівень системи історично-антропологічних дисциплін містить студії з «історії читань» та «історії пам’яті». Ці науки аналізують проблеми утворення світогляду і формування смислів індивідуального і суспільного буття минулого. Ментально-демографічний рівень включає, зокрема, досліди з «історії жінок». Ця історично-антропологічна дисципліна є суттєво важливою для розуміння специфіки уявлень про світ, соціально-значущої поведінки і соціокультурних практик жіноцтва в різні історичні часи. Формування когнітивно-евристичної системи історично-антропологічних дисциплін призвело до теоретичного діалогу гуманітарної сфери сучасної філософії історії з соціально-гуманітарними науками, які раніше не вступали у наукові взаємодії з історично-антропологічними концепція- ми. Серед наведених наук можна зазначити «історію ідей», «історію політичних ідей» і політологію. Утворення системи історично-антропологічних дисциплін у розумовому просторі сучасної філософії історії обумовлює більш релевантне розуміння ментально-культурної причинності історичних процесів завдяки інтеграції до проблемного поля філософсько-історичних розвідок аналізу бачення світу і культурних явищ нових для історично-антропологічних студій вимірів світобачення й ідейної сфери функціонування соціально-демографічних груп і суспільств минулого.
Соціально-культурні чинники виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Досліджено складну проблематику впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії втілилися у етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку цієї науки. В їх межах сформувалися онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади, значущі для подальшого розвитку історично-антропологічних концепцій. Так, в онтологічній сфері було генеровано рефлексивне поле наукових пошуків: масова психологія суспільств Західної Європи доби Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх свідомі і підсвідомі уявлення про світ, установки суспільнозначущої поведінки, різноманітні форми життєдіяльності й повсякденного життя, релігійні і парарелігійні вірування. У гносеологічній сфері було утворено «методологічний інструментарій» історично-антропологічних студій, який засновувався на теоретичних підходах до подій і процесів минулого як до наукової проблеми і широкого міждисциплінарного діалогу; концепції довгого часу історії як такого, протягом якого змінюється ментальність суспільств. Аксіологічна сфера сформувалася у розумінні людини як головного об’єкта історично-антропологічних студій і важливого чинника історичної динаміки, який здійснює на останню вельми значний вплив. Формування зазначених змістовних площин історичної антропології відбулося під суттєвим впливом соціально-культурних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити процеси «масовизації» суспільств; значну ідеологізацію суспільної свідомості багатьох країн світу, передусім європейських; широке розповсюдження ідеологічних систем як правого (нацизм, фашизм), так і лівого (комунізм, соціал-демократизм) спрямування, котре супроводжувалося всеохоплюючою вірою великих мас населення в істинність їх постулатів; поразка нацистських соціально-політичних моделі й ідеології у Другій світовій війні; початкова фаза утворення соціально-психологічних основ «суспільства споживання». Дані соціокультурні тренди стимулювали в історичній антропології орієнтацію на вивчення і осягнення масової психології суспільств минулого в її підсвідомому й свідомому елементах як сутнісно важливих чинників причинності й змісту їх історичної динаміки. Дослідження і аналіз ментально-культурного горизонту каузальності, особливостей і перспектив розвитку процесів минулого усіх рівнів виявилися основним завданням історично-антропологічних концепцій.
Соціально-історичні передумови утворення історичної антропології як сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Утворення і розвиток теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії реалізувалися в етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку даної дисципліни. В їх просторі постали онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади подальшої динаміки історично-антропологічних розвідок. Так, у онтологічній площині було утворено проблемне поле наукових студій: суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх усвідомлені і підсвідомі складові світобачення, норми і цінності суспільнозначущої поведінки, багатоаспектні феномени життєдіяльності й повсякденного життя, масові релігійні і квазірелігійні уявлення. Утворення цих смислових площин історичної антропології здійснилося під впливом соціально-історичних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити величезні і грандіозні процеси І і ІІ світових війн та процеси міжвоєнних соціально-політичних і геополітичних трансформацій, поразка нацистських і фашистських соціально-історичних моделей, реалізованих у розвитку країн Західної і Центрально-Східної Європи, досвід участі у глобальних історичних процесах великих мас людей і формування масових уявлень про них. Дані соціально-історичні процеси виявилися основою формування в історично-антропологічних студіях спрямованості на дослідження і розуміння ментально-культурного горизонту суспільств минулого у підсвідомому й свідомому аспектах як сутнісно важливих факторів каузальності й особливостей їх історичного розвитку. Дослідження і аналіз соціально-психологічної і культурної сфери причинності, змісту і потенціалу історичної динаміки усіх її зрізів стали головним завданням історичної антропології як сучасної філософії історії. Соціально-історичні процеси першої половини минулого століття сформували об’єктивну суспільну й наукову потребу у ґенезі і становленні історично-антропологічних концепцій для науково адекватного осмислення багатоаспектного ментально-культурного горизонту минулого й певною мірою сучасності. Вивчення і розуміння історичною антропологією психологічно-культурного виміру розвитку суспільств, макрорегіонів й світ-системи минулих епох акцентує її самобутність стосовно до сучасних першим етапам динаміки цієї науки значущих філософічно-історичних концепцій: марксистської, культурно-історичної О. Шпенглера, осьового часу К. Ясперса. На відміну від аналізу даними теоріями таких сфер історичних процесів, як економічна, геокультурна, георелігійна, історична антропологія як сучасна філософія історії, фокусує студії на осмисленні ментальних, соціально-поведінкових і культурних основ багатоманіття явищ динаміки минулого. Це надає їй змогу релевантно розуміти каузальність і зміст історичних процесів, розуміти альтернативи їх потенціального розвитку.
Соціально-історичні чинники розвитку історії ментальностей як напряму історичної антропології
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: У статті проаналізовано вплив соціально-історичних чинників на формування концепцій історії ментальностей як напряму історичної антропології – сучасної філо- софії історії, їх теоретичні і пізнавальні особливості. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Розвиток теоретичних підходів історичної антропології як суча- сної філософії історії знайшов прояв в етапі історії ментальностей, значний внесок у яку зробили теоретичні підходи, сформульовані у студіях Ж. Ле Гоффа. У їх просторі утворилися онтологічні, гносеологічні й аксіологічні чинники, важливі для подальшої динаміки історично-антропологічних концепцій. Так, онтологічний чинник сприяв формуванню рефлексивного поля історії ментальностей: психологічно-культурний гори- зонт суспільств Західної Європи Середньовіччя і раннього Нового часу, усвідомлені й підсвідомі аспекти ментальності, правила й цінності суспільної поведінки, різноаспектні явища життєдіяльності й повсякденного життя, розповсюджені релігійні і парарелігійні суспільні уявлення. Наведені соціально-історичні процеси стали однією із засад розвитку в дослідженнях з історичної антропології орієнтації на аналіз й осмислення ментально-культурної площини суспільств минулого в підсвідомому й свідомому вимірах як суттєво значущих чинників причинності й особливостей їх історичної динаміки. Вивчення і аналіз культурно-психологічного простору мотивацій, сенсу й імовірного впливу історичної динаміки на перспективні аспекти розвитку суспільств утворили магістральну мету історичної антропології як сучасної філософії історії. Соціально-історичні процеси другої половини минулого століття створили об’єктивну суспільну й інтелектуально-евристичну потребу у розвитку історично-антропологічних концепцій для релевантного розуміння ментальності суспільств минулого як визначного фактору історичних процесів і певною мірою соціокультурної динаміки сьогодення. Дослідження й осмислення історією ментальності психологічно-культурного горизонту динаміки суспільств і макрорегіонів минулого актуалізує її оригінальність стосовно сучасної їй філософічно-історичній теорії локальних цивілізацій А. Дж. Тойнбі. На відміну від осмислення цією концепцією таких площин історичної динаміки, як геокультурна й духовно-релігійна, історична антропологія як сучасна філософія історії спрямовує свої досліди на аналіз ментально-культурних і суспільно-поведінкових засад різноманітних феноменів минулого. Це створює можливості для історично-антропологічних студій напряму історії ментальностей осягати причинність і сутність історичних процесів, розуміти їх вплив на розвиток сучасних суспільств і на їх динаміку в майбутньому.
Теоретичні особливості історично-антропологічної версії сучасної філософії історії
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2025) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Метою роботи є виокремлення й розкриття змісту теоретичних особливостей історично-антропологічної версії сучасної філософії історії в горизонті осмислення нею ментально-культурної площини минулого, каузальності, сутності й альтернатив розвитку історичної динаміки. Методологія цієї праці засновується на принципах комплементарності, структурності, діалогічності і методах філософської герменевтики, системно-структурному й міждисциплінарному. Результати дослідження. Історична антропологія як версія сучасної філософії історії почала утворюватися в першій третині ХХ ст. у контексті низки важливих соціально-історичних, соціально-культурних і теоретико-методологічних причин. Теоретичні особливості історично-антропологічних розвідок формувалися на розумовій надбань низки розгалужень філософської й соціально-гуманітарної думки, філософської антропології, філософії історії, філософії структуралізму і постструктуралізму, теорій соціології й етнології. У ході інтелектуально-пізнавального розвитку історичної антропології як версії сучасної філософії історії утворилася засаднича для неї система понять і категорій, онтологічних (елементи проблемного поля та їх зміст), методологічних (пізнавальні методи) й аксіологічних (система цінностей і ідеалів). Сукупність властивих історично-антропологічному горизонту сучасної філософії історії теоретичних основ, понять і категорій, методів дослідження, проблемного поля, ментально-культурної площини історичних процесів, визначають його оригінальність стосовно інших парадигм філософії історії ХХ – початку ХХІ ст., лінеарних, циклічних, теорії «осьового часу» К. Ясперса. Оригінальність історично-антропологічної версії сучасної філософії історії знаходить в її інноваційно-пізнавальній діяльності, яка має істотне значення для розвитку філософських і соціально-гуманітарних концепцій. Вона реалізується за такими напрямами, як проведення інтенсивного міждисциплінарного діалогу, застосування підходів логіки й синергетики для гуманітарної площини різнорівневих історичних процесів. Розгалужена структура історичної антропології, яка містить загальнотеоретичний, гуманітарно-психологічний і спеціально теоретичний рівні розумового ядра та інтелектуально-пізнавальну периферію, дає змогу цій версії сучасної філософії історії розуміти ментально-культурні, етико-світоглядні, естетичні аспекти історичних процесі через осмислення широкого спектра елементів психологічно-культурної каузальності й відповідних явищ минулого. Розуміння гуманітарного горизонту історії здійснюється історично-антропологічними концепціями на різних за складністю горизонтах історичного буття, індивідуальному, соціальних груп, «локальних цивілізацій», глобальному. Наявність теоретичних особливостей історичної антропології, концептуальні основи, поняття і категорії, інтелектуально-когнітивна оригінальність, інноваційна діяльність, структура визначають її зміст як версії сучасної філософсько-історичної думки та її значущість у розумовому універсуму філософського й соціально-гуманітарного пізнання.
Теоретичні підходи історичної антропології як сучасної філософії історії та розвиток обдарованості
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2024) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття аналізує вплив теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії на формування і розвиток обдарованості тих, хто навчається. Досліджено значення інтелектуальних надбань історичної антропології для утворення у обдарованих особистостей розуміння каузальності, сутності і перспектив вирішення складних проблем і для можливостей нестандартного вирішення творчих завдань.
Українознавчі дослідження М.С. Грушевського і етнологічна концепція Л. Леві – Брюля
(Дніпровська міська громадська організація «Товариство шанувальників журналу „Бористен“, 2004) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується сутність теорії “пралогічного мислення” французького філософа і етнолога Л. Леві-Брюля. Вивчається вплив його концепцій на наукову творчість М.С. Грушевського. Досліджуються студії проявів феномену “пралогічного мислення” у історико-культурному розвитку українського народу.
Українська історіографія та журнал «Основа» як культурна система
(Херсонський державний університет, Херсон, 1999) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Вивчається сутність впливу наукової діяльності журналу «Основа» на розвиток української історіографії ХІХ ст. Сукупність наукових праць авторів часопису аналізується як культурна система. Осмислено її сутнісні властивості та їх значущість для розвитку студій з української історії і культури.
Функції і методи історичної антропології як сучасної філософії історії
(Collection of Scientific Papers "International Scientific Unity", 2025) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Текст розкриває історичну антропологію як напрям сучасної філософії історії, що вивчає людський, ментально-культурний вимір історичних процесів і його вплив на суспільний розвиток. Окреслено її ключові функції — світоглядну, теоретичну, пізнавальну, аксіологічну, соціальну, гуманістичну, освітню та прогностичну. Проаналізовано структуру історичної антропології, яка включає теоретико-методологічне ядро (загально-, частно- та спеціально-теоретичний рівні) та периферію, пов’язану з культурологією, семіотикою й психоісторією. Показано внесок провідних дослідників і шкіл у формування підходів до аналізу ментальностей, повсякденності й психологічно-культурних чинників історії. Наголошено, що історична антропологія сприяє міждисциплінарному діалогу та глибшому розумінню соціокультурної динаміки минулого й сучасності.
Філософсько-історичні установки історичної антропології як сучасної філософії історії
(Національна металургійна академія України, Дніпро, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Розглядаються філософічно-історичні установки виникнення і розвитку історичної антропології як сучасної філософії історії, визначаються їх проблематичні, теоретично-методологічні і аксіологічні складові.
Філософія науки К. Поппера та icторична aнтропологiя як сучасна фiлософiя icторiї
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Проаналізовано соціально-гуманітарні аспекти філософсько-наукових концепцій К. Поппера. Досліджено їх вплив на формування теоретичних пілходів історичної антропології як сучасної філософії історії.
Часопис «Основа» як культурна система і розвиток українознавства у ХІХ ст.
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1999) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Досліджується значення журналу Основа для розвитку українознавства у ХІХ ст. Багатоаспектні наукові статті журналу у сфері студій історії і культури України вивчаються як цілісна культурна система. Аргументується роль культурної системи Основи як наукової революції в українознавчих розвідках.
Часопис «Основа» і зміна стереотипів мислення про Україну на початку 1860-х рр.
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Аналізується проблема впливу наукової діяльності журналу «Основа» на бачення суспільством першої половини ХІХ ст. української культури. Осмислюються ментальні стереотипи суспільної психіки про особливості вітчизняного культурного і історичного розвитку. Досліджується співвідношення романтичного і народницького наративів про національно-культурну особливість України.
Історична антропологія як сучасна філософія історії та глобальні соціальні й геополітичні процеси
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Метою цієї роботи є з’ясування шляхів впливу історичної антропології як сучасної філософії історії на розуміння сутності глобальних суспільних і геополітичних процесів. Методологія праці базується на принципах комплементарності, структурності, діалогічності та методах філософської герменевтики, системно-структурному й міждисциплінарному методах. Результати дослідження. Вивчення концептів історичної антропології як сучасної філософії історії закладає основи для їхнього плідного застосування задля осмислення каузальності й сутності ментально-культурних засад глобальної соціальної та геополітичної динаміки. Історично-антропологічні теоретичні підходи надають розвідкам соціальних і геополітичних процесів «інтелектуальний інструментарій» аналізу їхніх психологічно-культурних і поведінкових аспектів. Зворотний вплив дослідів із геополітики на дослідження з історичної антропології як сучасної філософії історії сприяє актуалізації осмислення ментальних чинників історичної динаміки як у горизонті «локальних цивілізацій», так і в глобальних суспільно-політичних процесах. Цілком логічним є трансляція впливу студій історичної антропології психологічно-культурного чиннику минулого на суспільний і геополітичний розвиток цивілізаційних спільнот стародавнього світу. Застосування відповідних теоретичних підходів є ефективним у вивченні глобальних історичних процесів і їхньої проєкції на сучасну суспільну та геополітичну динаміку. Інтеграція аналізу історично-антропологічними розвідками ментально-культурної площини «локальних цивілізацій» та його актуалізація в студіях геополітичних процесів сприяє релевантному осмисленню причин і траєкторій історичного розвитку цивілізаційних спільнот. Вона має істотне значення і в осмисленні ментально-культурного аспекту сучасних соціальних і геополітичних трансформацій та перспектив їхнього майбутнього розвитку. У студіях із зазначеної проблематики важливе значення має діалог концепцій історичної антропології як сучасної філософії історії та геополітичних теоретичних підходів у розумінні причиновості та сутності історичного розвитку та його важливості для сучасних суспіль- них і геополітичних процесів. Слід зауважити про значущість застосування концептів геополітики в розвідках з історичної антропології як сучасної філософії історії. Аналіз впливу геополітичних чинників на ментально-культурну площину історичної динаміки є важливим задля осмислення каузальності формування цивілізаційних спільнот та їхнього суспільного та геополітичного розвитку. Вплив історичної антропології як сучасної філософії історії на дослідження суспільного та геополітичного розвитку здійснюється в осмисленні значущості його ментальної та культурної площини. Вплив концептуальних підходів історичної антропології на геополітичні теорії реалізується в актуалізації студій психологічно-культурного горизонту геополітичної динаміки «локальних цивілізацій», що формують сучасний світоустрій. Зворотний вплив концепцій геополітики на історично-антропологічні досліди виявляється в інтеграції аналізу ментально-культурних і просторово-географічних аспектів розуміння причинності та змісту історичних процесів.
Історична антропологія як сучасна філософія історії: мікроісторичний аспект
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2024) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Метою статті є розкриття сутності теоретичних особливостей «мікроісторичних» концепцій як складників історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії та їх значущості для розвитку філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. У процесі осмислення розвитку когнітивних кореляцій і діалогу «мікроісторичних» теорій та інших концепцій, які утворилися в процесі динаміки історичної антропології як сучасної філософії історії, можна визначити сукупність евристичних філософсько-іcторичних підходів і тенденцій формування «мікроісторичного» виміру розвитку суспільств минулого. Серед них зазначимо: осмислення особистісної і мікросоціальної розмірності минулого; встановлення когнітивних кореляцій філософсько-історичних дослідів мікрооб’єктів та макрооб’єктів; інтенсифікація інтелектуального діалогу мікроісторичного горизонту філософії історії із суспільно-гуманітарними науками (психологія особистості) і зменшення інтенсивності їх теоретичного діалогу з соціологією. Наведені евристичні надбання й наукові концепти «мікроісторичного» виміру філософсько-історичних студій виявляються суттєвим компонентом у процесі розвитку концепцій історичної антропології як сучасної філософії історії. Значною мірою цей тренд проявляється в поглибленні розуміння буття людини минулого. Теоретична специфіка «мікроісторичного» горизонту є підставою для вивчення методологічних кореляцій історичної антропології як сучасної філософії історії з постструктуралістськими концепціями. У межах останніх усталеною є ідея, що законів у розвитку історичного процесу не існує, філософські студії сфокусовано на осмисленні оригінальних компонентів соціального буття минулого. Теоретичні підходи «мікроісторичного» горизонту філософсько-історичних студій до осмислення індивідуального життєвого досвіду особистості взаємодіють з концепцією «людської розмірності» динаміки науки, сформульованої Ст. Тулміним. У реалізації цього філософсько-наукового проєкту теоретичні підходи «мікроісторичного» аспекту історичної антропології як сучасної філософії історії можуть бути ефективно застосовані в рефлексивному полі концепцій філософії науки, зокрема у сфері аналізу ментальності та особистісних рис вчених, що істотно впливають на особливості їх наукового світогляду і дослідів.
Історично-антропологічне розуміння художнього всесвіту Дж. Толкіна та формування творчого мислення в освітньому процесі
(Інститут обдарованої дитини НАПН України, Київ, 2024) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Дана стаття аналізує залучення теоретичних підходів історичної антропології для утворення навичок творчого мислення у освітніх заходах при вивченні феноменів сучасної соціокультурної динаміки. Досліджено значущість теоретичних досягнень історично-антропологічних дослідів для формування соціально-гуманітарною освітою розуміння причинності, змісту і перспектив розвитку суспільних процесів у контексті осмислення художнього світу Дж. Толкіна.
«Історія запорозьких козаків» Д. І. Яворницького і теорія «прикордонних» цивилізацій
(ДНУ ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2005) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Розглядається сутність теорії «прикордонних» цивілізацій. Аналізуються когнітивні кореляції цієї концепції з дослідженнями історії запорозьких козаків Д.І. Яворницького. Осмислено вплив природно-географічних і культурно-історичних, цивілізаційних чинників на формування і історичне буття феномену запорозького козацтва.