Кафедра документознавства та інформаційної діяльності (ДМетІ)

Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14605

UK: Кафедра документознавства та інформаційної діяльності (Дніпровський металургійний інститут) EN: Department of Business Documentation Management and Information Activity (DMetI)

Browse

Now showing 1 - 34 of 34

Архієпископ Агапіт (Вишневський) на тлі церковних, суспільних та політичних перетворень (1867–1923?)
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2025) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Мета дослідження – реконструювати ключові етапи біографії архієпископа Катеринославського і Маріупольського Агапіта (Вишневського) та проаналізувати його багатогранну діяльність у контексті соціально-політичних трансформацій початку XX століття. Автор розглядає долю владики як яскраве відображення драматичного шляху Православної Церкви в епоху революції та війни, коли духовенство опинилося перед необхідністю адаптації до кардинально нових умов. Методологія дослідження включає історико-біографічний та контекстуальний підходи з використанням принципів мікроісторії. Джерельна база охоплює публікації церковної періодики, архівні свідчення, матеріали єпархіальних зібрань та сучасну історіографію. Особливу увагу приділено аналізу адміністративної та суспільної діяльності архієрея, його взаємодії з духовенством, громадськими організаціями та владою різних політичних режимів. Наукова новизна статті полягає в комплексному розгляді служіння Агапіта до і після революції 1917 року, включаючи маловивчені епізоди його конфлікту з єпархіальним духовенством, оцінку його реакції на політичні виклики та переосмислення його ролі в церковно-суспільному житті Катеринославщини. У статті систематизовано участь Агапіта в церковній політиці різних режимів; вперше введено в обіг окремі наративні та діловодні документи, що висвітлюють низку маловідомих епізодів (наприклад, роль прот. Кречетовича, внутрішньоєпархіальні конфлікти, взаємодія з СРН, сприйняття владики в Катеринославі); показано, що Агапіт не вкладається в бінарну модель «чорносотенець / автокефаліст», а займає складну, гнучку позицію, яка сформувалася як стратегія пристосування до мінливих обставин революційної дійсності. Висновки. Архієпископ Агапіт проявив себе як прагматичний адміністратор, який прагнув зберегти стабільність церковного життя в умовах зміни політичних режимів. Він займав виважену позицію між імперською лояльністю та українськими національними тенденціями, в часи революції підтримував українізацію, брав епізодичну участь в автокефальному русі, але згодом дистанціювався від цього вектора під впливом обставин. В умовах тиску з боку радянської влади приєднався до обновленства. Він намагався знайти прийнятну з точки зору церковних канонів межу лояльності до мінливих політичних режимів, щоб забезпечити своїй єпархії та самому собі спокійне служіння, але ця тактика в умовах більшовицького антирелігійного терору виявилася програшною.
Вступ до фаху
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр Володимирович; Решетілова, Оксана Михайлівна; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна
UKR: У навчальному посібнику викладено основи фахових теоретичних знань, необхідних для формування професійної ідентичності документознавця. Призначений для опанування освітньої компоненти «Вступ до фаху» за спеціальністю В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» (бакалаврський рівень) для ОП «Документознавство та інформаційна діяльність». Іл. 0, табл. 18, бібліогр. 27 назв.
«Голос народу» в документах початку ХХ століття: проблеми методології пізнання
(Черкаський національний університет, Черкаси, 2023) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр Володимирович
UKR: Метою статті є розгляд дискусійного питання про відображення «голосу народу», «волі народу», «мрій народу» та інших метафізичних категорій політичного популізму в масовій документації конкурентної політики початку ХХ ст. Ця документація відіграє ключову роль для розуміння соціокультурних процесів та специфіки взаємодії між народом, владою та політично активною інтелігенцією. Висновки. У статті порушується питання, як відображається «голос народу» у документах початку ХХ століття, котрі можна умовно визначити, як «політична документація», а також як цей голос можна виявити и вичленувати з потоку політичних декларацій партійної інтелігенції. Йдеться передусім про приговорні документи, листи-подяки, адреси, телеграми, поліцейські звіти, протоколи та низку інших, що виникли в контексті активізації суспільно-політичного життя та взаємодії між владою, народом та політичними силами проурядового та опозиційного характеру (революції, селянського руху, змін у державному ладі, зародження парламентаризму, легалізації партійного життя тощо). Важливим моментом коректної інтерпретації таких документів та документальних комплексів є здатність історика бачити та враховувати масштаби спотворень автентичного «голосу народу», відображеного у цих текстах. Абераційними чинниками були втручання «посередників» між народом та владою, які намагалися видати свою позицію за волю народу.
Густинський літопис: документальна памʼятка української історичної думки ХVII століття
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2021) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: Українська історична думка ХVII ст. – цікавий інтелектуальний феномен, ґенеза та соціокультурне функціонування якого відбувалися на тлі політичного, геополітичного та міжконфесійного протистояння в Східній Європі. В українській історіографії цей період культурного та інтелектуального розвитку дістав назву «перше українське національно-культурне відродження». Його властивою ознакою було зростання інтересу суспільства до історичної пам’яті, зокрема, до пам’яті про давньоруську добу як витоки Русі-України, що намагається віднайти своє місце серед інших народів Європи. Поміж пам’яток історичної думки цього періоду привертає увагу «Густинський літопис», авторство якого дотепер виступає предметом дискусії. Літопис, попри концептуальну залежність від польської літератури, спирається на власну концепцію, в рамках якої обґрунтовано особливості історичного шляху Русі серед сусідніх народів, а також пояснено ґенезу козацького фактора, що став визначальним у східноєвропейській політиці ХVI – ХVII століть.
Дезінформація та маніпуляція: загрози інформаційним правам та свободам людини в технотронному суспільстві
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2026) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: У статті досліджується феномен підвищеної сугестивності сучасного соціуму в умовах технотронної доби – постіндустріального етапу розвитку цивілізації, де детермінантну роль відіграють інформаційні технології та надщільні комунікативні мережі. Спираючись на концептуальний апарат Збігнєва Бжезінського та етологічні спостереження Конрада Лоренца, автори з’ясовують, яким чином домінування образно-асоціативного мислення, фрагментарне засвоєння інформації та гіперстимуляція уваги знижують критичний поріг масової свідомості й роблять її вразливою до цілеспрямованих маніпуляцій. Розглянуто ключові механізми такого впливу: лінгвістичні (полісемія, евфемізація, конотативне переозначення), логічні (хибні аналогії, апеляція до авторитету та емоцій, виривання цитат із контексту) і технологічні (штучний інтелект, дипфейки, клонування авторитетних медіаресурсів). Здійснено концептуальне розмежування понять «дезінформація» і «маніпуляція» як якісно відмінних явищ із різним ступенем умисності. Обстоюється теза, що в умовах технотронного суспільства захист інформаційних прав громадянина потребує синергії правових механізмів, медіаграмотності й системного розвитку критичного мислення.
Для чого потрібне документознавство?
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Савчук, Ганна Володимирівна; Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Розкрито контекст появи документознавства як науки та комплексної навчальної дисципліни, запропоновано синтетичне визначення поняття «документознавство» та сформульовано його завдання.
До 45-річчя праці українського історика Віктора Заруби
(2022) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: На цей рік припадає 45-та річниця наукової роботи відомого в Україні та за її межами історика, доктора історичних наук, професора Віктора Миколайовича Заруби. Учений народився в селі Наталівці Солонянського району Дніпропетровської області 10 вересня 1957 року, закінчив історичний факультет та аспірантуру Дніпропетровського державного університету. Кандидатську та докторську дисертації захистив в Інституті українознавства імені І. П. Крип’якевича НАН України у Львові, під керівництвом академіка Ярослава Ісаєвича. Працював в середніх школах та вищих навчальних закладах: Дніпропетровському інституті освіти, Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Національній металургійній академії України.
До питання організації самостійної роботи студентів у вищій школі (на прикладі підготовки документознавців)
(Дніпровська академія неперервної освіти, Дніпро, 2024) Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна; Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Стаття присвячена дослідженню організації самостійної роботи студентів закладів вищої освіти (далі – ЗВО) в Україні в контексті впровадження Болонського процесу. У статті підкреслено важливість самостійної роботи здобувачів вищої освіти як ключового компонента освітнього процесу, що сприяє формуванню та розвитку професійних знань і навичок. Авторами акцентовано увагу на необхідності адаптації європейських освітніх принципів до українських культурних, соціальних та економічних умов. Дослідження ґрунтується на аналізі останніх публікацій і педагогічного досвіду, пов’язаних з інтеграцією Болонського процесу в українську систему освіти. Наведено приклади практичного досвіду, накопиченого на кафедрі документознавства та інформаційної діяльності Український державний університет науки і технологій (далі – УДУНТ), зокрема, в умовах дистанційного навчання. Основну увагу приділено різним аспектам і методам організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти з використанням інформаційних технологій. Розглянуто переваги та особливості позааудиторної роботи, такі як її гнучкість за змістом і тривалістю, різноманітність форм і видів діяльності. Обґрунтовано потребу в урізноманітненні технічних та технологічних засобів навчання, у тому числі, використанні комунікативних платформ, що первинно не планувалися як специфічний навчальний інструмент. Наведено конкретні приклади ефективних методів, включно з використанням мультимедійних презентацій, аналізом ситуаційних задач, бібліографічними тренінгами та відеоблогінгом. Підкреслено необхідність демократизації та діалогізації освітнього процесу, відхід від менторської моделі викладання на користь ролі викладача як консультанта і модератора. Це дасть змогу здобувачам вищої освіти проявляти ініціативу, розвивати креативні здібності та аналітичне мислення, що відповідає вимогам сучасного інформаційного суспільства. Запропоновано перспективні ідеї для подальшого урізноманітнення форм і методів самостійної роботи здобувачів освіти – студентів, які спрямовані на розвиток їхніх професійних та особистісних якостей відповідно до принципів Болонського процесу.
До проблеми класифікації документів в теорії та практиці документознавства
(КЗВО «ДАНО» ДОР», Дніпро, Україна; University of Ljubljana, Slovenia, 2023) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: Досліджується класифікація як ефективний спосіб підвищити інформаційну цінність документів, запорука плідного використання документів у науковому дослідженні, а також правильної організації зберігання документів у бібліотеках, архівах та будь-яких інших інформаційних центрах.
Еволюція формуляра: як складався сучасний образ канцелярського документа
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2023) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: Формуляр, тобто дипломатичні ознаки документа, складався століттями. Логікою стихійної, а потім керованої уніфікації, була трансформація хаотичного набору смислових одиниць ділового документа – «клаузул у трафарет» – формуляр-зразок. Із часом кожна клаузула набула ознак чітко локалізованого реквізиту із самостійним значенням. Його оформлення почало суворо регламентуватися. В подальшому він став придатним для знеособленої та автоматичної обробки.
Законодавчо-нормативна база регулювання кадрових питань у навчанні майбутніх фахівців зі спеціальності 029 «інформаційна, бібліотечна та архівна справа»
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2022) Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна; Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Навчання студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (за освітньою програмою «Документознавство та інформаційна діяльність») зумовлює розуміння документаційного забезпечення управління та охоплення кількох систем документації. Вони, розв’язуючи загальні питання, відбивають закономірності та особливості тієї чи іншої сфери діяльності. Одна з таких систем − це кадрова документація. Виділення специфіки кадрового діловодства важливе для розуміння його місця в системі управління. У зв’язку з цим постає проблема визначення ролі кадрової документації в управлінських процесах організації, її аналізу з точки зору виконуваних функцій. Вивчення кадрового діловодства як окремої підсистеми в документаційному забезпеченні управлінських процесів покладено в основу цієї статті. Актуальність проблем, розглянутих у роботі, зумовлена сучасним розвитком економіки України. Сьогодні все більшого значення набувають питання організації ефективної системи роботи з персоналом на підприємствах, в установах та організаціях. У зв’язку з цим зростає роль кадрового діловодства й особливо актуальними стають аналіз та вдосконалення організації роботи кадрової служби.
Козацькі ватажки, гнобителі народу, розпусні прожигателі життя, полум’яні революціонери
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 2023) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Аналізується книжка відомого українського історика, доктора історичних наук, професора Віктора Заруби про Родзянків, що є є продовженням численних історико-генеалогічних студій, об’єктом яких стали правлячі кола Наддніпрянської України.
Концепція технотронного суспільства Збіґнєва Бжезінського
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Йдеться про концепцію, яку відомий американський політичний аналітик та мислитель Збіґнєв Бжезінський виклав у своїй праці на початку 1970-х років, що є маловідомою українському читачеві. Вона торкається обрисів нового суспільства, що має постати на фундаменті індустріальної фази. Його названо технотронним. Аналізуються переваги та ризики нового типу суспільства і роль у ньому бібліотеки як інституту, що забезпечує соціокультурну спадкоємність.
Криза ліберальної демократії: концепції та підходи
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр Володимирович
UKR: Стаття присвячена аналізу кризи ліберальної демократії, що стала однією з ключових проблем сучасної політичної науки. У другій половині XX століття ліберальна демократія вважалася ідеальною моделлю політичної організації суспільства, але на початку XXI століття вона зіткнулася з внутрішніми та зовнішніми викликами: зниженням довіри до інститутів, суспільною поляризацією, деградацією громадянської культури та зростанням авторитарних тенденцій. У статті досліджуються теоретичні підходи до кризи демократії через призму праць таких мислителів, як Ф. Фукуяма, С. Гантінгтон, Е. Бернейс, В. Ліппман, Й. Шумпетер, З. Бжезинський, Е. Ґідденс, Ю. Харарі, С. Левицький, Д. Зіблатт та ін. Аналізуються концепції, які пояснюють причини кризи, зокрема монополізацію демократичного дискурсу ліберальною ортодоксією, ерозію соціального капіталу, вплив глобалізації та медійні маніпуляції. Особлива увага приділяється процедурному підходу до демократії, запропонованому Шумпетером, який наголошує на необхідності чітких правил і процедур для уникнення конфліктів. Розглядаються історичні трансформації демократії, зокрема під час «третьої хвилі демократизації» (1970-1990-ті), та сучасні виклики, такі як зростання популізму, недовіра до еліт і вплив транснаціональних структур. Пропонується повернення до нейтральної, процедурної моделі демократії, яка уникає ідеологічного навантаження та враховує культурну різноманітність. Подолання кризи можливе через відновлення базових демократичних механізмів, таких як вільні вибори, поділ влади та свобода слова, адаптованих до сучасних реалій, що може стати основою для нової хвилі демократизації.
Масова робота в бібліотеці як специфічна форма сучасної інформаційно-комунікаційної діяльності
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Решетілова, Оксана Михайлівна; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Йдеться про масову роботу з читачами, яка є специфічною формою сучасної комунікаційної діяльності бібліотечної установи. Її основні форми можуть бути наочні (книжкові виставки, перегляди, рекламна діяльність), усні (огляди, тематичні вечори, диспути) та комплексні (день відкритих дверей, тиждень книги, ток-шоу). Термін «масова робота» продовжує своє функціонування у бібліотечній сфері, отримуючи новий зміст через конкретні заходи, що відповідають меті бібліотек. Реагуючи на потреби і враховуючи інтереси користувачів, бібліотекарі постійно впроваджують нові форми масової роботи.
Методичні рекомендації щодо виконання кваліфікаційної роботи для студентів спеціальності 029 – інформаційна, бібліотечна та архівна справа (бакалаврський, магістерський рівень)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Михайлюк, Олександр Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна; Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Рекомендації укладено на основі «Положення про виконання кваліфікаційної роботи в Українському державному університеті науки і технологій» (Дніпро, 2022. 47 с.), з урахуванням особливостей фахової підготовки за ОП «Документознавство та інформаційна діяльність», які конкретизують вимоги до обсягу, структури, змісту та оформлення ВКР. Призначені для студентів спеціальності 029 – інформаційна, бібліотечна та архівна справа ОП – документознавство та інформаційна діяльність.
Новий «паразитичний клас»: до концепції Михайла Восленського
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: У статті досліджується феномен номенклатури як унікального соціально-політичного інституту в контексті демократичних трансформацій, що відбувалися у пострадянських суспільствах. Аналіз праць Михайла Восленського, зокрема його фундаментальної праці «Номенклатура» (1980), розкриває механізми функціонування цієї системи та допомагає осмислити структурні виклики, пов’язані з подоланням тоталітарної спадщини. Народившись в Україні, Восленський зробив успішну кар’єру в радянській системі, перш ніж емігрувати до ФРН у 1972 році. Його головна праця стала ґрунтовним критичним аналізом трансформації революційного руху в новий правлячий клас – номенклатуру. Восленський визначає номенклатуру як окремий клас, що задля підтримки власного домінування та здійснення соціального контролю послуговується системою привілеїв. Автор детально документує інституційні механізми панування номенклатури, розкриваючи взаємозв’язки між партійною ієрархією та матеріальними благами. Особливу увагу приділено підпорядкуванню силових структур партійному контролю через механізми ЦК, що мінімізувало ризики для номенклатурної системи. У статті проведено порівняльний аналіз підходів Восленського та Мілована Джиласа щодо феномену нового класу в соціалістичному суспільстві. На відміну від Джиласа, який зберігав віру в можливість «істинного» комунізму, Восленський повністю пориває з системою, спростовуючи тезу про модернізаційну роль номенклатури. Він наводить аргументи на користь потужної динаміки розвитку дореволюційної Росії, доводячи необґрунтованість тверджень про прогресивність номенклатурного правління. Водночас у статті висвітлено й обмеження концепції Восленського. Зроблено висновок, що попри глибокий аналіз радянської номенклатури, він не зумів розпізнати подібні механізми соціальної стратифікації в західних демократіях. Надмірна ідеалізація Заходу, можливо, завадила поширенню його теорії на ширший контекст формування еліт у різних державних системах. Дослідження Восленського, значною мірою спираючись на особистий досвід, не повною мірою розкриває історичну та культурну природу номенклатури, її генезис та можливі аналоги в інших історичних контекстах. Попри певні обмеження, теоретичні напрацювання Восленського створюють важливу базу для розробки сучасних моделей демократичного управління та осмислення механізмів формування політичних еліт.
Повертаючись до Саїда та його «орієнталізму»
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр Олександрович
UKR: У статті аналізується вплив концепції орієнталізму Едварда Саїда на сучасну геополітичну ситуацію. Автори стверджують, що критика орієнталізму хоча і мала значний вплив на академічний дискурс та внутрішню політику західних країн, не призвела до фундаментальних змін у глобальній геополітичній стратегії. Розглядаються два ключові аспекти: природний зв’язок між знанням і владою, який неможливо змінити антиколоніальними деклараціями, та зміщення фокусу колоніального дискурсу на нові регіони, зокрема не-західну Європу. Аргументовано думку, що сила сучасної держави полягає у здатності динамічно роздвоювати свій образ на внутрішній та зовнішній, демонструючи різні обличчя суспільству та зовнішнім партнерам. На прикладі США показано, як внутрішній антиколоніальний дискурс співіснує з незмінною зовнішньополітичною стратегією глобального домінування. Стаття підважує ілюзії щодо можливості зміни фундаментальних основ зовнішньої політики США, яка залишається незмінною з 1941 року. Автори наголошують на продовженні стратегії формування глобальної залежності від Заходу. Зроблено висновок про те, що критика орієнталізму нездатна вплинути на трансформації геополітичних інтересів західних держав в сучасному контексті.
Пошук моделі оптимізації діловодства для установ, організацій та підприємств
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, УДУНТ, Дніпро, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: У статті розглядається актуальність оптимізації діловодства та документообігу в адміністративних системах. Традиційно діловодство сприймається як технічна функція, однак сучасні вимоги інформаційного суспільства висувають необхідність інтелектуального підходу до керування документами. Автори аналізують основні вимоги до ідеального діловодства, серед яких нормативне забезпечення, організація електронного документообігу, централізація процесів та стандартизація форм документів. Підкреслюються недоліки сучасних систем, такі як недостатнє впровадження нових технологій та відсутність наукового підґрунтя. Запропоновано комплексний підхід для створення ефективного діловодства, що включає планування, автоматизацію, навчання персоналу та гнучкість у прийнятті рішень.
Принципи навчання професійної української мови майбутніх документознавців
(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпро, 2023) Решетілова, Оксана Михайлівна; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Загальнодидактичні, лінгводидактичні й специфічні принципи взаємопов’язані та взаємозумовлені, вони значною мірою впливають на вибір форм, методів, прийомів і засобів навчання майбутніх документознавців української професійної лексики. Урахування зазначених принципів навчання сприятиме побудові ефективної методики навчання майбутніх документознавців української професійної лексики на кафедрі документознавства та інформаційної діяльності.
Про наративну клаузулу ділових документів: рефлексії до пошуку нових дослідницьких тем для документознавців
(Маріупольський державний університет, 2022) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна
UKR: У статті мова йде про наративну клаузулу в діловодних документах, дана проблема проливає світло загалом на феномен документності в українській канцелярській традиції, торкається, зокрема, питань уніфікації, стандартизації, пошуку оптимальної стилістичної форми для українського ділового документа. Дослідницький інтерес привертає лексико-граматичний та контент-аналіз ділового наративу різних періодів нашої історії з огляду на чинник ідеологізації та політизації ділової лексики.
Проблеми роботи зі службовою інформацією в державному діловодстві України : інституційно-правовий аналіз
(Український університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: У статті досліджуються правові аспекти регулювання службової інформації в Україні. Аналізується нормативно-правова база, що регламентує порядок віднесення інформації до категорії службової та використання грифу «Для службового користування» (ДСК). Виявлено суттєві невідповідності між прогресивними положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» та застарілими підходами «Інструкції про порядок обліку документів з грифом ДСК». Також обґрунтовано необхідність реформування системи доступу до службової інформації відповідно до демократичних принципів прозорості та відкритості державного управління. Запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового регулювання з метою забезпечення балансу між захистом службової інформації та реалізацією права громадян на доступ до публічної інформації.
Радянська бібліотека як тип «войовничої бібліотеки» (до ідей Петера Карштедта)
(Маріупольський державний університет, Україна, 2021) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Масова публічна бібліотека – феномен модерного суспільства, який забезпечує соціокультурну стабільність та екзистенційну тяглість соціуму. Кожному типу соціуму притаманний окремий вид бібліотеки як такої. Для суспільств патерналістичного типу з низьким рівнем громадської самоорганізації та індивідуальної ініціативи, зокрема, для країн Східної Європи, властивий тип масової ідеологічної бібліотеки з домінуванням просвітницько-пропагандистскої функції. На сьогодні постає питання, який тип суспільства відтворює сучасна масова бібліотека та в якому суспільстві вона може набути нових сенсів, стимулів та форм.
Революція Гутенберга у світлі медіа-філософії та книгознавства
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетiлова, Оксана Михайлівна; Савченко, Ірина Євгеніївна
UKR: Стаття присвячена аналізу друкованої книги як технологічного й антропологічного феномена, що спричинив третю інформаційну революцію та кардинально трансформував когнітивні, соціальні та культурні структури людського буття. Дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, поєднуючи медіа-археологічний, філософсько-антропологічний та соціально-історичний методи. Ключову роль відіграють теорії Маршалла Маклюена, який у працях «Галактика Гутенберга» та «Розуміння медіа» обґрунтував ідею, що друковане слово сформувало «homo typographicus» – тип суб’єкта з лінійно-логічним мисленням, візуальним упередженням та індивідуалізованою ідентичністю. Бенедикт Андерсон, Елізабет Ейзенштейн, Роже Шартьє, Анрі-Жан Мартен, Вальтер Онг, Джек Гуді та Міхаель Гізеке розкривають механізми впливу друку на формування національних ідентичностей, раціонального мислення, бюрократичних систем і культурного порядку. Юваль Ной Харарі підкреслює амбівалентність друкарства, яке сприяло як просвітництву, так і поширенню ірраціональних ідеологій. В українському контексті праці Ярослава Ісаєвича, Євгена Немировського, Віри Фрис і Юрія Ясиновського висвітлюють специфіку розвитку друкованої культури, підкреслюючи її органічність у європейському просторі. Сучасна цифрова епоха, проаналізована через ідеї Мануеля Кастельса, свідчить про занепад «Галактики Гутенберга» та перехід до мережевої культури із фрагментованим сприйняттям і плинними ідентичностями. Соціологічні дані підтверджують зниження ролі паперової книги, зростання популярності електронних форматів і трансформацію читацьких практик в Україні та світі. Дослідження прогнозує збереження книги як нішевого продукту та підкреслює необхідність осмислення медіа-трансформацій для розуміння майбутніх культурних зрушень.
Роль документознавця у раціоналізації систем документаційного забезпечення управління в установах та організаціях
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2022) Савченко, Сергій Володимирович; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: Документознавство – одна із молодих, але важливих та актуальних наукових дисциплін. Її нагальна потреба стає все більш очевидною в контексті реформування адміністративної системи в Україні в бік демократизації, децентралізації та автоматизації. У цьому звʼязку зростає необхідність у підготовці спеціалістів з документознавства та інформаційної діяльності, професійно здатних не лише бути технічною ланкою в документаційному обслуговуванні управлінської системи, а й виступати в ролі аналітиків, модераторів та реформаторів системи документаційного забезпечення управління установ, організацій та підприємств різних форм власності. Розглядаються різні фактори інформаційної кризи, що стала передумовою актуалізації як професії документознавця, так і інституалізації нової наукової та навчальної дисципліни в другій половині ХХ – на початку ХХI століття. Реформування системи діловодства та документаційного забезпечення управління, в чому має брати безпосередню участь фахівець із документації, повинно відбуватися за напрямками спрощення, демократизації та автоматизації.
Сучасна бібліотека: інформаційний ресурс та простір
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Решетілова, Оксана Михайлівна; Прокоф’єва, Катерина Анатоліївна; Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Йдеться про кризу традиційної концепції бібліотеки як комунікаційного посередника. Порушується питання пошуку інформації в умовах інформаційного хаосу. Роль бібліотеки як інфраструктури, що орієнтує користувача не просто на пошук інформації, а отримання вірогідних знань. Проблематизовано питання про нові потреби бібліотечної кадрової політики в контексті зростання консультативних функцій бібліотеки та питання про перспективи осмислення понять інформаційний ресурс та інформаційний простір.
Трансформація демократії в епоху цифрового нагляду: підходи та концепції
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Савченко, Сергій Володимирович; Михайлюк, Олександр Володимирович
UKR: Стаття присвячена аналізу викликів, які постають перед класичною моделлю демократії в умовах стрімкого технологічного прогресу та глобалізації. У сучасному світі цифрові платформи, штучний інтелект, алгоритмічне прогнозування та транснаціональні корпорації суттєво впливають на політичну владу, підриваючи традиційні демократичні механізми. Дослідження розглядає, як ці фактори сприяють концентрації влади в руках невиборних еліт, що загрожує девальвації принципів демократії. На основі критичного аналізу праць провідних теоретиків (Е.Гідденс, Ф.Фукуяма, С.Хантінгтон, Д.Хелд, Т.Снайдер, З.Бауман, С.Зубофф та ін.) та емпіричних прикладів, таких як скандал із Cambridge Analytica, стаття висвітлює трансформацію демократії під впливом наглядового капіталізму та інформаційних монополій. Особливу увагу приділено концепції «Стеку» Б.Браттона, яка описує нову архітектуру влади, де технологічні платформи стають квазі-суверенами, а також ідеям З.Бжезинського про технократичну еліту, яка використовує сучасні інструменти для посилення контролю над суспільством. Аргументується, що бінарна модель «демократія vs авторитаризм» втрачає актуальність через конвергенцію управлінських практик, зумовлену технологічною інфраструктурою. Демократія може зберегти свою значущість лише за умови адаптації до нових реалій через громадянську пильність, захист інститутів та критичне мислення, як наголошує Т.Снайдер. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою моделей демократії, стійких до технологічної концентрації влади, та механізмів захисту індивідуальної автономії в епоху цифрового нагляду.
Церковна земля і бунтівні селяни Катеринославщини на початку ХХ століття
(ХНУ ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2025) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Мета дослідження – проаналізувати проблему конфлікту між православною церквою та селянством на території Катеринославської губернії довкола земельного питання напередодні та під час революції 1905-1906 років. Актуальність даної роботи зумовлена необхідністю критичного перегляду радянських історичних наративів, які часто перебільшували антиклерикальні настрої та антицерковну мотивацію селянських аграрних протестів. Об’єктивний аналіз даної проблематики дозволяє реконструювати більш точну картину соціально-економічних відносин та мотивацій селянства в контексті складних суспільно-політичних трансформацій початку XX століття. Методологія дослідження включає критичний аналіз історіографічної традиції, архівних даних, а також демографічної та економічної статистики відповідно до принципів об'єктивності та історизму. Залучення широкого спектру первинних джерел, включаючи документацію місцевих органів влади, церковних приходів та селянських громад, дозволяє провести комплексний, багатовимірний аналіз досліджуваних процесів у їх діалектичному розвитку. Наукова новизна. Радянська історіографія перебільшувала масштаби антиклерикалізму та прагнення селян до конфіскації церковних земель. Значна частина селянського землеволодіння була збільшена шляхом легальної купівлі та оренди, що суперечить тезі про широке прагнення селян до революційної соціалізації приватної власності. Селяни використовували революційну риторику і акти насильства для досягнення економічних вигод, створюючи атмосферу страху і змушуючи владу йти на поступки. Дане дослідження представляє альтернативну інтерпретацію мотивації селянських рухів, розкриваючи прагматичний характер їхніх дій у контексті складної соціально-економічної ситуації регіону. Висновки. Реальні конфлікти часто мали хуліганський характер і були спрямовані на створення ілюзії спонтанного повстання, яке використовувалося для економічного шантажу поміщиків і влади. Всупереч поширеній думці, церковні землі не були предметом інтересу ініціаторів та учасників селянських заворушень на тлі революційних подій початку ХХ століття. Результати дослідження демонструють необхідність критичного переосмислення усталених історіографічних парадигм та відкривають перспективи для подальших досліджень економічної мотивації соціальних рухів у дореволюційний період.
Єврейське питання у Катеринославі на початку 20 століття
(Науково-дослідний центр «Лукомор’є», Миколаїв, 2024) Савченко, Сергій Володимирович; Решетілова, Оксана Михайлівна
UKR: Мета статті – у суспільно-політичному контексті проаналізувати єврейське питання у Катеринославі початку 20 ст., виявити роль монархічних сил в антисемітській політиці, місцевої влади, окремих кіл громадськості. Наукова новизна. Відтворено соціально-психологічний контекст ескалації расово мотивованого насильства; показано специфіку розуміння націоналізму на локальному «обивательському» рівні; виявлено відсутність історіографічної традиції вивчення катеринославського антисемітизму; на підставі незалучених до дослідницького процесу архівних джерел відтворено специфіку погромницької політики у Катеринославі та проаналізовано мотивацію учасників погромницьких акцій; охарактеризовано роль чорносотенців у поширенні антисемітизму на місцевому рівні; відтворено атмосферу неоднозначного сприйняття імперсько-монархічних сил губернською владою; окреслено дозвільно-цензурну політику в Катеринославі щодо євреїв та єврейських установ. Висновки. Антисемітизм був принциповим і безкомпромісним складником ідеології та політики катеринославських чорносотенців, який відмежовував їх від будь-яких суспільно-політичних рухів і партій того часу та завдавав непоправної репутаційної шкоди всьому правому монархічному рухові. У цьому пункті увиразнилися особливі риси російської модерної ідентичності, які викликали негативне суспільне сприйняття та були історично безперспективними. Ставлення владних кіл Катеринославщини до єврейського питання було складним, неоднозначним і суперечливим: вони були змушені шукати баланс між урядовим антиєврейським курсом, антисемітизмом місцевих чорносотенців, ліберальною та лівою громадськістю, що зазвичай захищала євреїв, а також єврейськими силами, що були вагомою частиною фінансового та господарчого життя Придніпров’я.
Іван Айвазов: портрет місіонера (1872-1964)
(2022) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: В нарисі відтворено фрагменти життя та творчості відомого у свій час випускника Катеринославскої духовної семінарії Івана Георгійовича Айвазова. Його імʼя нині майже цілковито забуто, хоча народження, навчання, діяльність, останні роки життя місіонера та богослова повʼязані з нашим краєм.
Ідейно-політичні настрої в Катеринославській єпархії на початку ХХ століття
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2022) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Мета. Реконструювати специфіку ідеологічної атмосфери в Катеринославській єпархії, а також висвітлити окремі аспекти взаємовідносин між церковною корпорацією та імперсько-патріотичними організаціями навколо «єврейської загрози». Методи. Історико-порівняльний, історико-системний, історико-типологічний. Результати. Показано еволюцію ставлення катеринославської церковної спільноти, що її репрезентовано єпархіальними виданням, до антисемітської політики: від засудження масового насильства, прихильного ставлення до політичних та мовних свобод, до схвалення погромів та антисемітської пропаганди. Ця еволюція пов’язана з пореволюційною реакцією царизму, що досягла свого апогею в 1912-1913 рр. Церква фактично синхронізувала антисемітські виступи в своїй пресі з процесами урядового антисемітизму. Висновки. Антисемітська церковна кампанія безпосередньо пов’язана з обслуговуванням виборчої кампанії крайніх правих сил до Державної Думи 1912 року. Разом з тим, взаємини церковних діячів зі світськими чорносотенцями не були безхмарними, позиції не збігалися з багатьох питань, зокрема, місцева церковна спільнота займала більш консервативну позицію щодо проявів релігійного вільнодумства в суспільстві, а чорносотенці звинувачували своїх кліриків-однодумців у проєврейських симпатіях. Тема потребує подальшого дослідження із залученням матеріалів обласних архівів півдня України.
Із селян у «протестанти» та «психопати»: семіотичні трансформації селянських релігійних рухів у православному дискурсі кінця XIX — початку XX століття
(Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, Черкаси, 2025) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Метою дослідження є аналіз дискурсивних механізмів, за допомогою яких православні богослови, місіонери та сектознавці другої половини XIX — початку XX століття формували образ селян-сектантів, інтерпретуючи їх як носіїв «протестантизму» або як психічно хворих — «психопатів». У центрі уваги — дискурсивні механізми, за допомогою яких синодальна церква адаптувала несистемні релігійні практики до умов модернізації, що супроводжувалася сцієнтистськими тенденціями та інституційними змінами. Дослідження розглядає, як православні богослови, місіонери та сектознавці формували образ селян-сектантів, спираючись на західні інтелектуальні конструкти, такі як протестантизм, та на медичну патологізацію екстатичних практик. Наукова новизна полягає в систематичному аналізі православних дискурсивних практик із акцентом на семіотичні аспекти категоризації локальних релігійних рухів, таких як штундизм, мальованство чи пашковство. Встановлено зв’язок між формуванням сектознавства як академічної дисципліни та конструюванням уявлення про протестантизм як узагальнену модель сектантства, а також кореляцію між позитивістськими ідеалами епохи та тенденцією до пояснення релігійного екстазу через психопатологію, що підкріплювалася співпрацею церкви з психіатричними інституціями. Висновки дослідження показують, що інтерпретація селянських релігійних рухів як протестантських або патологічних форм була частиною ширшої стратегії синодальної церкви з уніфікації релігійного розмаїття в імперському суспільстві. Ці моделі не лише спрощували складну картину селянських вірувань, а й створювали теоретичне підґрунтя для місіонерської діяльності, відображаючи модернізаційні процеси, що охоплювали соціальні, інтелектуальні та релігійні сфери тогочасного життя.
Імперська Канцелярія як «утілення Логосу» та її темний художній образ: шкіц до документознавчих студій
(Український державний університет науки і технологій, Навчально-науковий інститут «Інститут промислових та бізнес-технологій», Дніпро, 2022) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Аналізується Генеральний Регламент, який чітко класифікує весь бюрократично-канцелярський простір свого часу, з метою підпорядкувати його «основам Розуму».
Історія церкви як особлива ділянка історичного пізнання
(«Європейська наукова платформа», Вінниця, Україна, 2022) Савченко, Сергій Володимирович
UKR: Розглядається проблема створення дослідницької методології для гуманітарних наук, яка не поступалася б за науковою якістю методології наук природничо-технічних. З середини ХІХ століття і донині це постійно турбує істориків, філософів, філологів. Автор розмірковує на тему, якою методологією користуватись історикові релігії та Церкви.